Свято Хрещення Господнього

18 січня 2018
Хрещення Господа тому названо Богоявленням, що в ньому явив Себе так чуттєво єдиний істинний Бог у Тройці поклоняємий: Бог Отець — голосом з неба, Бог Син — втілений — хрещенням. Бог Дух Святий — зішестям на Охрещуваного. Тут явлено і таїнство відносин осіб Пресвятої Тройці. Бог Дух Святий від Отця походить і в Сині почиває, а не походить від Нього. Явлено тут і те, що втілене домобудівництво спасіння звершено Богом Сином втіленим, співвластиве Йому, Духу Святому і Богу Отцю. Явлено і те, що і спасіння кожного може відбутися не інакше, як у Господі Ісусі Христі, благодаттю Св. Духа, за благоволінням Отця. Всі таїнства християнські сяють тут божественним світлом своїм і просвітлюють уми і серця тих, хто з вірою звершують це велике свято. Прийдіть, збіжімо розумом у висоту, і поринемо в споглядання цих таїн нашого спасіння, співаючи: во Йордані хрестився Ти, Господи
Святитель Феофан Затворник

У давнину на свято Хрещення Господнього відбувалося хрещення оглашених. Новоохрещених називали просвіченими. Тому цей день називався Просвіченням, Святом Світел. 

Св. Августин (†430) говорить у своїй проповіді: "Сьогодні Бог...хрещенням у Йордані освятив води для обнови людського роду". 

Це свято розкриває перед нами одну з найбільших і найглибших підвалин нашої святої віри - таїнство Пресвятої Трійці. При Христовім Хрещенні ясно об'явилася Пресвята Трійця, яка посвідчила про Його Божество. 
Св. Григорій Богослов говорить: "Бог ділиться, так би сказати, нероздільно, і лучиться розділено, тому що Божество є єдине в Трьох і одне є Три, в котрих Божество, або, точніше кажучи, котрі є Божеством."
Св. Іоанн Золотоустий: "Наша віра - трон душі, основа життя, безсмертний корінь. Животворний корінь віри - Отець, нев'януча гілка - Син, безсмертний плід - Дух Святий, - Трійця проста, нескладна, невимовна, незбагненна, нероздільна за схожістю, достойністю, дією, Божеством і величчям; роздільна ж - за Особами та іменами, але Єдиносущна по суті і силах. Трійця існує споконвіку, не від початку одержала буття, Вона - безпочаткова, вічна, нестаріюча, безсмертна, нескінченна". 
Коли Ісусові виповнилось тридцять років і настав час вийти Йому до людей зі своєю наукою, Він із Галілеї прийшов на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися. Наступного дня Іоанн побачив Ісуса, що до нього йшов, і сказав: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере! Це той, що про Нього казав я: «За мною йде муж, що переді мною Він був, бо був перше, ніж я. І не знав я Його; та для того прийшов я, хрестивши водою, щоб Ізраїлеві Він з’явився». І свідчив Іоанн, промовляючи: «Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зостався на Ньому. І не знав я Його, але Той, Хто хрестити водою послав мене, мені оповів: «Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто хреститиме Духом Святим». І я бачив, і засвідчив, що Він — Божий Син!» (Іоанн. І, 29 — 39). 

Охрестившись, Ісус зразу ж вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іоанн Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І голос почувся з неба: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» (Матв. III, 16 — 17).
інша назва свята є Богоявлення, бо при Хрещенні Христа Спасителя було з’явлення Пресвятої Трійці, а також урочисте з’явлення Божества Спасителя, який всенародно розпочав Своє відкрите служіння в ім’я визволення світу.
За словами святого Амвросія Медіоланського, день Хрещення Господа названий Богоявленням тому, що в цей день Господь явився не лише для того, аби Його побачили, а для спасіння людей.
Святкування Богоявлення відносять до часів апостольських. У IV ст. Святі Отці Церкви Григорій Богослов, Григорій Нісскій, Амвросій Медіоланський, Іоанн Золотоуст, Августин та інші залишили нам свої високі повчання, які й зараз чуємо під час свята Богоявлення.
 Зі святом Господнього Богоявлення тісно злучене Велике або Йорданське Водосвяття. Ця священна традиція Церкви сягає перших віків християнства. 
Велике або Йорданське Водосвяття буває тільки два рази на рік: в Навечір'я і на свято Господнього Богоявлення. В першому тисячолітті Східної Церкви було в практиці тільки одне Йорданське Водосвяття, а саме в Навечір'я Богоявлення. Про це говорять Типікони і старовинні бібліотеки Єрусалима та Константинополя. 
А від ХІ століття приходить звичай освячення води два рази. Пояснено практику тим, що в Навечір'я водосвяття вважається символом колишнього хрещення оглашених, а водосвяття в день Хрещення Господнього вже відбувається в пам'ять про Христового хрещення в ріці Йордані. 
Від найдавніших часів Православна Церква вважає освячену йорданську воду за велику святиню та надає їй  чудотворну силу у справах душі й тіла. Святий Іоанн Золотоустий говорить: "В це свято в опівночі всі зачерпнувши води, приносять її додому і зберігають цілий рік... І діється дивне явище: та вода у своїй істоті не псується від довготи часу, але зачерпнута сьогодні, вона через цілий рік, а часто і два-три роки лишається незіпсована і свіжа. І по такім довгім часі вона така, як і вода щойно взята із джерела.
Сьогодні і завтра у нашому храмі будуть освячувати воду. Вона не втрачає своїх властивостей, якщо її додати до  звичайної, а навпаки - освячує всю воду. Тож обов'язково маємо в ці дні набрати з храму води і тримати її цілий рік, до нового Водосвяття.