Чудотворний образ Охтирської Божої Матері в нашому храмі (відео)

19 липня 2019
Трудами і коштом наших парафіян наш храм здобув чудотворну ікону Охтирської Божої Матері. З липня 2013 року вона перебувала у вівтарі, а тепер перенесена на новий, спеціально для неї виготовлений аналой, що розташований праворуч від Царських врат.  Тож хочемо вам нагадати історію цього шанованого на теренах Слобожанщини образу.
 

 
Цю чудотворну ікону знайшов у селі Охтирка (сьогодні це місто в Сумській області) 15 липня  1739 р. о. Данило Васильович Полянський, настоятель Покровського храму (часом його прізвище подають як Васильєв з огляду на його по-батькові). Він вийшов у поле косити сіно і побачив у високій траві ікону Пресвятої Богородиці, яка сяяла небаченим світлом. Вражений цим дивом о. Данило впав на коліна  перед цим образом та став палко молитися до Пречистої Діви. Потім обережно підняв святиню та переніс до своєї хати. Там нарешті уважно роздивився її. Божа Матінка була змальована без Дитятка Ісуса. Натомість по праву руку від Неї іконописець зобразив Розп’яття. Хоч образ був доволі незвичний, священик одразу пригадав історію з Передання, яка надихнула художника. Розповідали, що коли Богородиця була ще зовсім юною, під час молитви Вона побачила Хрест і розіп’ятого на ньому Чоловіка - Ісуса Христа, Свого майбутнього Сина. Ось про що нагадувала знайдена ікона. 
Три роки перебувала ікона в домі отця настоятеля. Аж раптом однієї ночі з’явилася Богородиця священику уві сні та наказала омити знайдену ікону від пилу чистою водою. Священик одразу підхопився й побіг виконувати волю Цариці Небесної. Він ретельно омив образ, а воду залишив у мисці, щоб вилити її вранці в річку. Проте, щойно він знову заснув, як побачив другий за ніч чудесний сон. Цього разу наснилося йому, що несе він миску з водою до річки. А назустріч йому йде Прекрасна Жінка - Сама Богородиця - та й каже: «Куди несеш ти цю воду? Повертайся з нею додому та бережи її, вона буде стражденних лікувати».
Зрадів чоловік, бо мав доньку, яка так давно хворіла на пропасницю, що вже й не підводилась. Вранці о. Данило насамперед напоїв її водою від ікони. Дитина відразу одужала й устала з ліжка. Після цього священик уже не міг приховувати від людей чудотворний образ. Він розповів про свою знахідку і про чудо, яке сталося з його донечкою, та переніс ікону в Покровський храм. Звістка про це швидко поширилася. Звідусіль потяглися до Охтирки юрби хворих і всі, хто молився із вірою перед образом, одразу зцілювалися.
Зцілень було так багато, що невдовзі Охтирська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці прославилася на всю Російську імперію, до якої належала в ті часи Україна. Люди дуже шанували образ, який не припиняв чудотворити. Він допомагав зцілюватися сліпим, кульгавим, біснуватим. У 1744 році в «Книзі чудес», яку спеціально завів о. Данило Полянський, значилися 103 випадки зцілення від ікони. Через тридцять років в ній вже було 324 записи.
Однак знаходження ікони принесло багато переслідувань для самого о. Данила і його родини. Його заарештували й звинуватили у тому, що він зловживає пожертвами, які дарують парафіяни до ікони. Вийшло, що замість того, щоб висилати їх до єпархіального управління, священик використовував їх для відновлення й утримування дерев’яної церкви, настоятелем якої він був. Зняли його з родиною від парафії, і він скоро десь зник, а з'явився через півтора року під час утрені в храмі, де впав перед іконою з гарячою молитвою. Виявилось, він повернувся з прощі до Єрусалиму.
Аж в 1750 р. з о. Данила остаточно зняли всі звинувачення і навіть покликали його зустрітися з імператрицею Єлизаветою, та він важко захворів по дорозі і впокоївся у м.Твері.
На місці ж дерев'яної церкви, в якій служив о. Данило, в 1768 році постав величний храм Покрова Пресвятої Богородиці, який був спроектований відомим архітектором
Бартоломео Растреллі. В ньому була покладена чудотворна ікона.
Там вона перебувала до 1905 року, коли її було викрадено. Через це служили молебні до Матері Божої, аби Вона допомогла віднайти її ікону. І під час моління почули радісний: «Святу ікону знайдено!» Розбійники зняли дорогоцінну ризу з ікони, а власне ікону залишили в одному з будинків біля Собору.
Нову ще кращу ризу зробили для ікони, та вона знову зникає під час Революції та Громадянської війни 1917-1920 рр. Втім, 1990 року ікона знайшлася в Америці. Її урочисто привезли до Охтирки й помістили в Покровському соборі.

В нашому храмі перебуває чудотворний список Образу Охтирської Божої Матері, який до революції 1917 року перебував у одному з Харківських храмів. В буремні революційні роки храм був зруйнований, а ікона вважалася втраченою. І ось нещодавно була віднайдена нашими парафіянами, відреставрована та передана громаді Іоанно-Богословського храму.