Великомученик Юрій Переможець

05 травня 2023
Великомученик Георгій (Юрій) Переможець походерить з Каппадокії, (як і святий Василій Великий і святий Григорій Богослов). Він виріс у християнській родині - його батько прийняв мученицьку смерть за Христа, а мати, переселившись до Палестини, виховала сина у благочесті та християнському смиренні. Молодий Юрій поступив на службу до римського війська і за свою хоробрість та відвагу у битвах був відзначений імператором Диоклітіаном (284 - 305) та прийнятий до його охорони як один із старших воєначальників. Доблесть Юрія стала підставою величати його у піснеспівах воїном Христового воїнства:

Бажаючи бути воїном Христа Царя, Який поклав душу Свою за життя світу, і намагаючись умерти за Нього, маючи в серці велику божественну ревність, себе самого привів до Нього. (ікос після 6-ої пісні канону)
 
Імператор Диоклітіан, який багато зробив для відродження римської могутності, добре розумів яку небезпеку несе для язичницької цивілізації віра у Спасителя, тож за останні роки правління особливо посилив гоніння на християн і заохочував до цього всіх правителів. Святий Юрій, довідавшись про це рішення імператора, роздав бідним все своє майно і відпустив на волю рабів:

Виростивши старанно насіння божественних заповідей, ти, преславний, побожно роздав усе багатство убогим, і замість нього придбав славу Христову.  (Сідальний)



З‘явившись до Сенату, Юрій відкрито виступив проти імператорського задуму, визнав себе християнином і закликав всіх присутніх наслідувати його, прийнявши істину віру у Христа.
Імператор, здивований пристрасною промовою відважного воїна, вмовляв не нищити життя і принести жертву язичницьким богам за римським звичаєм. Проте Юрій відмовився відректися Христа і за це був ув‘язнений. З цього моменту розпочався період великих випробувань і страждань відважного християнина, який вирішив не зраджувати своїх ідеалів навідь перед лицем смерті.

Будучи благородною нивою Христовою, страстотерпче Юрію, ти був вирощений мученицькими діяннями, і, як преславне багатство, поклав тебе Подвигоположник Христос у небесних скарбницях, як прекрасного і хороброго. (ірмос 1-ої пісні канону)

Від цього моменту почали творитися чудеса, що свідчили про обраність Юрія – смертоносна сталь списів ставала м‘якою і гнулася від доторку з тілом святого, а після жорстоких знущань, коли імператор вважав святого мертвим – довкола потемніло, вдарив грім і пролунав голос з неба «Не бійся, Георгій, Я з тобою». В цей момент засіяло дивне світло і з‘явився Ангел Господній в образі світоносного юнака, який поклав на мученика руку і сказав "Радуйся!" .Після цих слів святий мученик став зціленим, всі довколишні переконалися у чуді і багато повірило у Животворящого Бога християн.

Як мученик непереможний, як страстотерпець, як нездоланний оборонець віри, будь нині стовпом непохитним для тих, що прославляють тебе, премудрий Юрію, охороняючи молитвами твоїми. (з 7-ої  пісні канону)

За переказом, імператор став ще жорстокішим і не втрачав надії зламати святого: його на три дні закопували у глибокому рові з вапном, взували у залізні чоботи з розпеченими гвіздками, били воловими сухожиллями так, що тіло і кров змішувались із землею. Проте мужній страждальник, укріплений силою Божою, залишався непохитним. Навіть чаша із смертельною отрутою не впливала на святого, який надалі звеличував і славив Істинного Господа.

Великомученик Юрій стверджував, що віруючий у Христа перенесе будь-які муки і здатен творити діла, які творив сам Христос - "Сліпих просвіщати, прокажених очищати, глухим подавати слух,  виганяти бісів, воскрешати померлих". Почувши це, імператор звелів святому здійснити найбільше чудо, непідвладне язичницьким волхвам – воскресити померлого. Коли святого Юрія підвели до гробниці, він прорік: "Господи! Покажи, що Ти Бог Єдиний по всій землі, нехай пізнають Тебе, Всесильного Господа". Після цих слів земля затрусилася, гробниця відкрилася, мертвий ожив і вийшов з неї. Це чудо, здійснене святим Юрієм, прославилося у празничних піснеспівах як чудо воскресіння Христового, як черговий доказ істинності обітниці Христової – обітниці майбутнього життя:



Засяяла весна, прийдіть, насолоджуймося; засяяло воскресіння Христове, прийдіть, звеселімося; пам’ять страстотерпця вірних просвічує.   (Стихира стиховна)

Це чудо звеличувалося як чудо Небесної Пасхи, що в дивний спосіб звершилася на землі, повторивши євангельські події:

Як весна, засяяло нам світле Владичне божественне воскресіння, підносячи нас від землі до небесної Пасхи; разом з нею сяє нам світлосяйна пам’ять всеславного мученика Юрія, яку ми радісно святкуємо (з 9-тої пісні канону)

Проте навіть такі чудесні звершення не стримали імператора від гріховних дій. Він і надалі утримував святого в темниці, хоч народ ридав і прославляв Істинного Бога, просячи прощення за гріхи, а від святого Юрія отримуючи зцілення і поміч. Подвиги і чуда великомученика Юрія помножували число християн, тому імператор вирішив заставити святого принести жертву ідолам. В останню ніч святий мученик щиро молився, а коли задрімав, побачив самого Господа, який поклав на його голову вінок зі словами: "Не бійся, але дерзай і сподобишся царювати зі Мною". По приході до капища, святий Юрій перехрестився і звернувся до ідола: "Чи ти хочеш прийняти від мене жертву як Бог?". Біс, що жив в ідолі, закричав: "Я не Бог, єдиний Бог тільки Той, якого ти проповідуєш". Почувся шум і плач, ідоли впали і зруйнувалися:

Під корінь підсік ти оману і виростив побожністю віру більшу; радіючи, ти, Юрію, взивав: отців наших Боже, благословенний Ти.

Це останнє чудо не змінило імператора, який одразу ж наказав вбити святого Юрія, який на місці страти у пристрасній молитві просив Господа простити мучителів, повторюючи слова Христа про помилування своїх ворогів. Спокійно і мужньо святий великомученик Юрій загинув 23 квітня (6 травня)  303 року, в цей день йому не було і 30 років. Поспішаючи поєднатися з воїнством Небесним, він ввійшов в історію Церкви як Переможець і з цим іменем прославився.
 
Всього себе приніс ти як жертву благоприємну і пречисту, як всепліддя живе й одухотворене, – Богу, Який дав тобі, всеблаженний, життя вічне; тому став ти молитвеником найтеплішим, визволяючи від бур усіх, що з вірою призивають і оспівують тебе, мученику Юрію. 

На іконах святого Юрія Переможця часто зображують на білому коні зі списом у руці, яким він вражає змія чи дракона. За Переданням, неподалік місця, де народився святий Юрій, жив змій, що пожирав людей. І жителі тієї місцевості з остраху перед чудовиськом вирішили регулярно за жеребом віддавати йому на поживу юнака чи дівчину. Якось жереб випав на доньку правителя, її відвели до озера та прив'язали там. Вона з жахом чекала на появу змія, але коли той вийшов з озера, раптом з'явився святий Юрій на білому коні, вразив змія списом і врятував дівчину. Він не лише знищив лютого звіра, а й навернув до Христа жителів того краю, які були язичниками. Саме тому Юрія ще називають Змієборцем.
Святого Юрія Переможця шанують за чудодійну допомогу людям у небезпеці, він вважається особливим заступником воїнів.

Святий великомученику і чудотворче Юрію, захисти всіх наших воїнів та допоможи нам подолати зло, неправду і драконову лють росії!

В Іоано-Богословському храмі також є ікона Юрія Переможця. Молимось за нашу Перемогу.
 


Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк
 4149 6293 1322 1459

4149 4390 0091 7074


або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА