Християнин без хреста – це воїн без зброї

Великі старці радили завжди носити натільний хрест і не знімати його ніколи і ніде аж до самої смерті. «Християнин без хреста, - писав старець Савва, - це воїн без зброї, і ворог може легко здолати його».
 
Натільний хрест тому так і називається, що його носять на тілі, під одягом, ніколи не виставляючи назовні (зовні хрест носять тільки священики). Це не означає, що натільний хрест треба ховати за будь-яких обставин, та все ж навмисно виставляти його на загальне споглядання не годиться.
Церковним уставом встановлено цілувати натільний хрест після закінчення вечірніх молитов. У хвилину небезпеки чи коли на душі тривожно треба поцілувати свій хрестик і прочитати написані на звороті слова «Спаси і збережи».
«Не носіть хрестик як на вішалці, - часто повторював Псково-Печерський старець Савва, - Христос залишив на Хресті світло і любов. Від хрестика виходять промені благодатного світла і любові. Хрест відганяє злих духів. Цілуйте свій хрестик вранці і ввечері, не забувайте його цілувати, вдихайте промені благодаті, що з нього виходять, - вони невидимо  проходять в душу, серце, совість, характер. Під дією цих  благодатних променів нечестива людина стає  благочестивою. Цілуючи свій хрестик, помоліться за близьких грішників: п’яниць, блудників і інших, кого знаєте. Через ваші молитви вони стануть добрими, бо серце серцю вістку подає.  Господь всіх нас любить. Він за всіх постраждав заради любові, і ми повинні всіх любити заради Нього, навіть ворогів своїх.
Якщо ви так почнете день, осіняючись благодаттю від свого хрестика, то й весь день проведете свято. Не забуваймо так робити,  краще не поїсти, ніж забути про хрестик!»
Молитва старця Савви під час цілування хрестика: «Пролий, Господи, краплі Найсвятішої Крові Твоєї в моє серце, що висохло від пристрастей і нечистот душевних і тілесних. Амінь. Ти, що керуєш долями, спаси мене і родичів моїх, знайомих та друзів моїх (називаємо імена)».
Хрест - це реальна сила. Ним звершувались і звершуються багато чудес. Але непоборною зброєю і  всепереможною силою хрест стає лише за умови віри і благоговіння. „Хрест не робить чудес у вашому житті. Чому? - запитує святий праведний Іоанн Кронштадтський і сам же дає відповідь: - Через невір’я ваше”.
Надіваючи на груди натільний хрест чи осіняючи себе хресним знаменням, ми, християни, свідчимо про те, що готові нести хрест без нарікань, смиренно, добровільно, з радістю, бо любимо Христа і хочемо співстраждати з Ним, заради Нього. Без віри і благоговіння не можна осіняти себе чи інших хресним знаменням.
Все життя християнина, від дня народження до останнього подиху на землі, і навіть після смерті, супроводжується хрестом. Хресним знаменням осіняє себе християнин, коли прокидається від сну (треба привчити себе, щоб воно було першим рухом) і при відході до сну – останнім рухом. Християнин хреститься перед і після навчання, перед виходом на вулицю, перед початком кожної справи, перед прийняттям ліків і взагалі на початку кожного шляху...
Хресне знамення треба творити з увагою і страхом, з трепетом і благоговінням. Демони, як пише преподобний Симеон Новий Богослов, бояться образу хреста і не можуть витерпіти, коли бачать, як хтось зображає знамення – хреста  на собі чи в повітрі, і втікають від нього.
„Якщо ти будеш завжди використовувати святий Хрест як допомогу собі, то „не станеться з тобою зло, і язва не наблизиться до житла твого” (Іс. 90,10) Замість щита захищай себе Чесним Хрестом, запечатай ним свої органи і серце. І не лише рукою осіняй себе хресним знаменням, а в думках осіняй ним усяке своє заняття, і вхід свій, і вихід свій у будь – який час, і сидіння своє, і вставання, і постіль свою, і будь – яке служіння... Бо дуже міцна це зброя, і ніхто не може ніколи завдати тобі шкоди, якщо ти ним захищений” (преподобний Єфрем Сирін).
Отже, пригадаємо хоч іноді слова старця Савви: «Християнин без хреста, - це воїн без зброї, і ворог може легко здолати його».