Ікона Богородиці "Троєручиця"

25 липня 2018
Ікона Пресвятої Богородиці "Троєручиця" має незвичний, на перший погляд, вигляд і таку ж незвичну історію. Про цю ікону, яку Православна Церква вшановує 25 липня, у цьому матеріалі.
 


Історія чудотворної ікони Божої Матері «Троєручиця» пов’язана з долею великого церковного піснетворця і автора догматичних трактатів преподобного Іоанна Дамаскіна (пам’ять 4/17 грудня). У VIII столітті,в період іконоборчої єресі преподобний Іоанн гаряче викривав єретиків, тим викликав гнів візантійського імператора Льва III Ісавра. Щоб зганьбити ім’я святого, який проживав в Дамаску та займав високу посаду при дворі дамаського халіфа, імператор наказав виготовити фальшивого листа,в якому преподобний Іоанн нібито запропонував йому напасти на Дамаск, обіцяв в цьому свою допомогу. Прочитавши листа, халіф наказав відрубати у преподобного кисть правої руки і повісити її на площі для всенародного огляду. Тільки у вечері святий Іоанн випросив віддати йому свою руку. Приложивши кисть до відсіченої руки, Божий угодник впав на коліна перед іконою Божої Матері, довго із сльозами просив у Неї зцілення руки, яка писала на захист Православ’я. Після сердечної молитви піснетворець задрімав і побачив у сонному видінні Саму Пресвяту Богородицю, Яка сказала преподобному, що йому дарується зцілення, та наказала без ліності трудитися цією рукою на славу Господню. Прокинувшись, святий Іоанн побачив, що кисть його приросла до пораненого місця і рука стала здоровою. Сповнений почуттям глибокої вдячності до Небесніої Владичиці за ЇЇ милість, святий Іоанн створив хвалебну пісню Матері Божій «Тобі радується, Благодатная всякая тварь», яка в богослужінні стала використовуватися в якості Задостойника на Літургії святителя Василія Великого. Бажаючи оставити пам'ять про чудесне зцілення, піснетворець приклав до нижньої частини ікони руку, виготовлену із срібла, від цього ікона отримала назву «Троєручиця» (з інших джерел, преподобний сам домалював третю руку на іконі). Роздавши свій багатий маєток бідним, Іоанн простим послушником поступив у Лавру преподобного Сави Освяченого (пам'ять 5/18 грудня), яка знаходилася біля Єрусалиму, і взяв із собою туди чудотворну ікону Богородиці. Тут «Троєручиця» перебувала біля п’яти століть.
На початку XIII століття по особливій милості Пречистої Діви чудотворна ікона була подарована Лаврою святителю Сербському Саві і перенесена ним до себе на батьківщину. Під час нападу турків на Сербію (XIVстоліття) християни, бажаючи захистити святиню, доручили її опікуватися самій Цариці Небесній . Вони поклали святий образ на віслюка який без наглядача дійшов до Святої Гори Афон і зупинився біля воріт сербського Хіландарського монастиря. З великою духовною радістю ченці прийняли ікону і поставили її у вівтарі соборного храму.
 На кінці XVIII століття в Хіландарі трапилася наступна подія. Коли в обителі помер ігумен, обрання нового супроводжувалося різноголоссям. Зібравшись за звичаєм на ранню братія помітила, що ікона «Троєручиця» стоїть не на своєму місці у вівтарі, а на ігуменському. Монахи повернули її у вівтар,але чудотворний образ знову і знову повертався на ігуменське місце. Братія нічого не розуміла, доки в обитель не прийшов всіма шанований старець-затворник, відкривши монахам волю Божої Матері. Небесна Владичиця,щоб припинити чвари, побажала Сама зайняти ігуменське місце і керувати монастирем.
З цього часу і досі в Хіландарській обителі незмінно виконується свята воля Цариці Небесної: тут обирається не ігумен, а тільки намісник, який керує монастирськими справами.
Під час богослужіння він стоїть біля ігуменського місця,де знаходиться чудотворна ікона «Троєручиця». Прикладаючись до ікони, браття свято вірить, що отримують благословення від самої Богородиці, їх Небесної Ігумені. 
 Під час набігу турків на Афон Божа Мати неодноразово охороняла обитель від іновірців. Загарбники не раз були налякані видінням таємничої Жінки, Яка обходила навколо стін обителі, охороняючи хіландарських ченців.
Перед іконою Божої Матері «Троєручиця» моляться під час душевного неспокою, хворобі рук, ніг, під час пожежі.