Служба Дванадцяти Євангелій

05 квітня 2018
Центральне місце в богослужіннях Страсного тижня належить утрені Великої П’ятниці. У Типіконі вона іменується «Послідування святих і спасенних Страстей Господа нашого Ісуса Христа». У нашому храмі ця служба звершується ввечері у Великий Четвер, і в народі називається «службою 12-ти Євангелій».
 
Утреня Великої П’ятниці має стародавнє походження. Перші християни Єрусалимської Церкви Євангеліє читали впродовж усієї ночі у святих місцях: там, де Господь навчав Своїх учнів перед стражданнями – на Єлеонській горі, де був узятий під варту - в Гефсиманії, де був розіп’ятий - на Голгофі. Вночі, переходячи з одного пам’ятного місця до іншого, освітлюючи кам’янистий шлях світильниками, йшли віруючі по стопах Господа з молитвою. Так і сьогодні все це богослужіння присвячене благоговійному спогаду про спасенні Страждання і Хресну смерть Спасителя.
Зміст Євангелій і послідування Богослужіння присвячені останній бесіді Ісуса Христа зі Своїми учнями на Тайній Вечері, зраді Його Юдою, суду над Ним у первосвящеників і Пілата, Його розп’яттю і похованню. Церква розкриває перед віруючими повну картину Страждань Господніх. Переносячись подумки через століття, ми можемо духовно постати у самого підніжжя Хреста Христового, стаючи трепетними співучасниками всіх мук Спасителя. Віруючі слухають євангельські оповіді із запаленими свічками в руках, і після кожного читання лунають слова подяки Господу: «Слава довготерпінню Твоєму, Господи!» За традицією початок читання кожного Євангелія супроводжується дзвоном.
До Дванадцяти Євангелій входять тексти усіх чотирьох євангелістів. У проміжках між читаннями з першого до шостого Євангелія прийнято співати 15 антифонів, які доповнюють і пояснюють перебіг євангельських подій. В них висловлюється обурення через зраду Юди, беззаконня юдейських начальників і духовну сліпоту народу. «З якої причини став ти, Юдо, зрадником Спасителя? Йдеться в них.- Чи від числа апостольського Він тебе відлучив? Чи дару зцілень тебе позбавив? Чи, звершуючи Вечерю з іншими, тебе до трапези не допустив? Чи інших ноги умив, а твоїми знехтував? О, скількох благ ти, невдячний, удостоївся». І далі від імені Господа хор звертається до древніх юдеїв: «Люди Мої, що зробив Я вам або чим вас образив? Сліпцям вашим зір відкрив, прокажених очистив, чоловіка з одра підняв. Люди мої, що Я зробив вам і чим ви Мені віддали: за манну - жовч, за воду (в пустелі) - оцет, замість любові до Мене - до хреста прибили Мене; не терпітиму вас більше, покличу Мої народи, і вони Мене прославлять з Отцем і Духом, і Я дарую їм вічне життя».
Після шостого Євангелія і пісноспіву «У Царстві Твоїм пом’яни нас, Господи…» виголошується прокимен «Розділили ризи Мої собі і за одежу Мою кидали жереб». Відразу після восьмого Євангелія йде канон, що у стислій формі передає останні години перебування Спасителя з апостолами, відречення Петра і муки Господа. Потім хор співає зворушливий світильний, у якому згадується покаяння розбійника: «Розбійника розсудливого того ж дня Ти раю удостоїв, Господи. І мене древом Хресним просвіти і спаси».
Перед закінченням служби звучить тропар: «Звільнив Ти нас від прокляття закону дорогоцінною Своєю Кров’ю: до Хреста прикутий і списом проколотий, Ти людям дав безсмертя. Спаситель наш, слава Тобі!»
Існує давній звичай після останнього Євангелія не гасити свою свічку, а приносити її додому палаючу. Цією ж свічкою запалюють лампаду перед іконами.
Утреня Великої П’ятниці - одне з найбільш хвилюючих і зворушливих богослужінь усього церковного року. Ми згадуємо, що під час прощальної бесіди з учнями Господь казав: «Поправді, поправді кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться в радість!» (Ін. 16: 20). Так і для кожної віруючої людини смуток Великої П’ятниці стає радістю Воскресіння. Але щоб радість ця була повнішою, прийдемо в четвер ввечері до нашого храму на вечірнє богослужіння, яке розпочнеться о 17.00, щоб зі сльозами та палаючими свічками бути поруч зі Спасителем в Його Стражданнях.