Свято жінок-мироносиць

21 квітня 2018
Цієї неділі  Церква вшановує пам'ять святих жінок-мироносиць.Припадає воно зазвичай на чарівну пору року – весна вповні, все квітне, оживає. 3-я неділя після Великодня, і ось вже радість Воскресіння набуває якогось тихого відтінку. Тому церква знову повертає нас до Голгофи, до саду, де гріб, запечатаний юдеями. 
Тихою різнокольоровою групкою йдуть до гроба жінки. Ранок, тиша. Немає поруч учнів Спасителя, так само як і не було їх з ними біля Голгофи. Розбіглося стадо, втративши Пастиря. І переховуються чоловіки, і розмірковують про те, що ж робити далі, як жити, куди йти? А ось ці, слабкі і, на перший погляд, нерозсудливі йдуть стежкою до Гробу. Щоб віддати останню шану, щоб бути поруч до кінця. Що ж бентежить їх в цей час: можливі гоніння? Страта? Ні, прості, такі жіночо-практичні речі: хто ж відвалить їм камінь, яким закрили Гріб Господень? І в цьому хвилюванні не за своє життя, а за неможливість послужити до кінця Вчителю – є велика любов, яка не розмірковує, не чекає, а тому долає страх. 
І ось – диво! Камінь відвалений, Янгол сповіщає їм про Воскресіння. Колись, в радянські часи ходив такий антирелігійний анекдот. На уроці Закону Божого вчитель запитує: чому Ісус Христос з'явився перше жінкам? На що один з учнів кметливо відповідає: «Бо так чутки скоріше розходяться». Смішно, але і в цьому жарті є зернятко правди. Бо не просять мироносиці доказів, не чекають підтвердження цього дива, а щиро і з натхненням стверджують: «Він воскрес!» І летять з цією звісткою до учнів, стаючи за словами богословів «Апостолами для Апостолів».
 
Хто ж вони, жінки-миронисиці, яких сьогодні згадує Церква? Євангелісти називають нам імена лише декількох, хоча вірогідно їх було багато. І перше місце серед них займає Сама Богородиця. Треба сказати, що в Євангеліях немає прямих вказівок на те, що Пречистій Діві Марії являвся Воскреслий Спаситель. Іоанн Богослов згадує про Неї, говорячи, що при хресті стояла Богоматір з іншими жінками (Ін. 19:25). А євангеліст Матфей згадує про присутню на Голгофі Марію, яка була матір'ю Іакова та Іосії, і про те, що вона ж разом з Марією Магдалиною сиділа проти гробу (Мф.27:61). За церковним переданням, це була Богородиця, яка у Матфея названа так за ім'ям дітей Йосипа Обручника.
 
Серед інших жінок перш за все згадують Марію Магдалину. Вона походила Галілеї, а своє ім'я отримала від Магдала, що лежить на березі Генісаретського озера. Євангеліст Лука так змальовує її зустріч зі Спасителем: коли той перебував у домі фарисея, жінка-грішниця кинулася до Його ніг, обтерла їх своїм волоссям. Тоді ж пролунали для неї слова, що змінили все життя: «» (Лк. 7:47).
З цього часу Марія Магдалина буде йти за своїм Божественним Вчителем усюди, залишаючись з Ним до останнього Його часу. Разом з усіма жінками вона йшла до гробу. Коли ж вони знайшли його пустим, то Марія Магдалина поспішила сповістити про це Іоанну та Петру. Ті ж, прибігши, знайшли там тільки плащаницю. І ось в сльозах вона залишається при гробі сама.
Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, - і Його я візьму!
Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій!
Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!
(Ін. 20:15-17)
Він назвав її ім'я, звернувся так, як кликав її за життя – і відкрилися очі, змогли побачити Вчителя. За свою любов та відданість вона отримала найбільшу нагороду від Господа – першою побачити Його воскреслим. Побачити і зрадіти, і понести цю радість апостолам, а потім і всьому світу.
Менше говориться в Євангеліях про інших мироносиць. Була серед них: Соломія, мати апостолів Іоанна та Іакова; Іоанна, дружина Хузи, який був домоправителем Ірода, та Сусанна. Згадується Марія Клеопова, дочка Йосипа Обручника, яку пов'язували з Богородицею теплі сімейні стосунки. Ймовірно були серед жінок-мироносиць і сестри праведного Лазаря, Марія та Марфа, які так любили приймати в своєму домі Спасителя та слухати Його проповіді.
 
Свята Православна Церква відзначає цей день і як свято всіх жінок-християнок, вшановуючи їх особливу і важливу роль в сім'ї і суспільстві. Тому це свято відрізняється від Міжнародного Жіночого Дня 8 Березня, встановленого організаціями феміністів на підтримку їх боротьби за так звані права жінок, а точніше за звільнення жінок від сім'ї, від дітей, від всього, що складає для жінки сенс життя. Чи не варто нам повернутися до традицій нашого народу, відновити православне розуміння ролі жінки в нашому житті  - і ширше відзначати чудове свято, день святих жінок-мироносиць.