Про піст: отець Олександр Шмеман

Тепер всього кілька днів лишилося до початку Посту. Уже на Сирному тижні, що завершується Прощенною неділею, два дні, середа і п`ятниця, стоять немов би окремо, вони вже цілком "великопісні": у ці два дні не належить здійснювати Божественну літургію і весь чин богослужінь має особливості, що стосуються Посту. У середу на вечірні співається стихира, привітання Посту:
 
Настала весна Посту! Світло покаяння; очистимося, браття, від усякого зла, виспівуючи Світлодавцю (Світла Подателю): Слава Тобі, Єдиний Чоловіколюбче!
 
Субота Сирного тижня присвячена пам`яті усіх "мужів і жон, що подвигом посту просвітилися (спаслися)": святі, що їх приклад ми маємо наслідувати, навчають нас нелегкого шляху, нелегкого мистецтва посту і покаяння. Ми не самотні, розпочинаючи подвиг Посту: "Воздаймо хвалу соборові Святих Отців! Антонія Великого, Євфимія Великого і всіх побратимів їхніх, що проходять життєвим шляхом своїм, неначе у райськім блаженстві...".
 
Ми маємо помічників і взірців: шануємо ваш приклад, Святі Отці! Ви навчили нас правдивої путі, благословенні ви, що працювали для Христа...
 
Нарешті настає останній день, що його зазвичай називають Прощенною неділею, однак ми не повинні забувати його другу літургійну назву: Вигнання Адама із раю. Ця назва властиво підводить підсумок всьому приготуванню до Посту. Тепер ми знаємо, що людина була створена для життя в раю, для того, щоб пізнати Бога і спілкуватися з Ним. Гріх позбавив її цього блаженного життя, і існування людини на землі зробилось вигнанням. Христос, Спаситель світу, відчиняє двері раю кожному, хто йде за Ним, і Церква, показуючи нам красу Його Царства, перетворює наше життя у прощу до небесної вітчизни. Отже на початку Посту ми уподоблюємося до Адама.
 
Вигнаний був Адам з раю через споживу заборонену, тому й ридав, сидячи навпроти нього, стогнав жалібним голосом і промовляв... О, як постраждав я, окаянний: єдину заповідь владики порушив і позбувся всіх благ. Раю найсвятіший, що ради мене насаджений був і через Єву зачинений, моли Творця свого і мого Сотворителя, щоб сподобитися мені втішатись квітами твоїми, бо ж і Спаситель говорив: не хочу, щоб створіння Моє загинуло, але хочу, щоб воно спаслося і до пізнання істини дійшло, бо хто приходить до Мене, Я не вижену геть.
 
Піст визволяє нас від уярмлення гріхом, від полону цього світу. Однак в євангельському читанні останньої неділі йдеться про умови цього визволення (Мт. 6:14-21). Перша умова — піст: відмовитися від вимог і примх нашої зіпсутої природи як чогось нормального; зробити зусилля для вивільнення духу від диктату плоті, матерії. Для того, щоб піст наш був правдивим, достеменним, він не повинен бути показним, лицемірним. Відтак мусимо пам`ятати: "щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в тайні" (Мт. 6:18). Друга умова посту — прощення; "Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець" (Мт. 6:15). Перемога гріха, головна ознака його панування у світі — це сварки, незгоди, відчуження, ненависть. Тому перший пролом у фортеці гріха — це прощення: повернення до єдності, згоди і любові. Променисте всепрощення Самого Бога просіяє між мною і моїм ворогом, коли я йому пробачу. Простити — це значить відкинути всі порахунки і розрахунки, віддавши їх Христові. Прощення — дійсне вторгнення Царства Небесного в грішний і спокривлений світ.
Піст по-справжньому починається з вечірні цієї неділі. І цю незвичайну за своїм глибоким змістом і винятково прекрасну вечірню не служать у багатьох наших церквах! Однак ніщо краще за цю вечірню не показує нам "настрою" Великого Посту у Православній Церкві, не вводить нас у нього, ніде ліпше не чутний її глибокий заклик до людини.
Служба починається як урочиста вечірня; священнослужителі в світлих облаченнях. Стихира на "Господи, воззвах" (що йде після "Господи, воззвах") сповіщає про настання Посту, а за ним — наближення Великодня!
 
Радісно почнімо час Посту! Настановивши себе на подвиги духовні, очистьмо душу, очистьмо тіло, стримуймося як у їжі, і від усяких пристрастей, задовольняймо дух добрими ділами, примножуючи їх з любов`ю, щоб сподобитися нам усім бачити всечесні Страсті Христові і Святу Пасху в духовній радості.
 
Далі, за чином, іде вхід і спів "Світе Тихий". Після чого священик, що править службу, стає на "горнє місце", за престолом, і проголошує вечірній Прокимен, що завжди сповіщає кінець одного і початок іншого дня. За цією вечірнею "великий прокимен" проголошує початок Посту:
 
Не відверни лиця Твого від раба Твого, бо я сумую, скоро почуй мене. Поглянь на душу мою і спаси її (Пс. 68:18-19).
 
Вслухайтесь в незвичайну мелодію цього вірша, цього волання душі, що зненацька наповнює церкву: "...яко скорблю" — і ви збагнете вихідний пункт Посту: таємничу суміш розлуки і надії, пітьми і світла. Все приготування тепер завершене. Я стою перед Богом, перед славою і красою Його Царства. І я свідомий своєї приналежності до цього Царства, розумію, що у мене немає іншого дому, іншої радості, іншої мети; і я усвідомлюю також, що мене вигнано з цього Царства у пітьму і смуток гріха, "... я скорблю"! Врешті-решт я усвідомлюю, що-тільки Бог може зарадити моїй скорботі, тільки Він може визбавити і спасти мою душу. Покаяння — це передусім і найбільше — відчайдушне благання цього Божественного порятунку.
Прокимен повторюється п`ять разів. І ось Піст уже настав! Світлі облачення замінені темними, пісними, гасять яскраве освітлення. Коли священик чи диякон починають вечірню єктенію, хор відповідає йому постовим співом. Вперше читається великопісна молитва Єфрема Сиріна з доземними поклонами. В кінці служби молільники підходять спершу до священика, прохаючи прощення, а потім просять прощення одне в одного. Але в часи, коли відбувається цей чин прощення, і через те, що Піст починається саме цим актом любові, єднання і братерства, хор співає великодні піснеспіви. Перед нами простирається сорокаденний шлях через пустелю Посту, та в кінці його вже промениться світло Великодня, світло Царства Христового.

Нагадуємо, що в неділю, 10 березня, в нашому храмі буде служитися Літургія, а відразу після неї  - Вечірня з чином Прощення. Початок Літургії  о 9.00