Богоотці Іоаким та Анна

22 вересня 2017
Наступного дня після свята Різдва Богородиці Православна Церква вшановує пам"ять  батьків Діви Марії - святих праведних Богоотців Іоакима та Анни. Шанобливе ставлення до цього подружжя, яке навіки стало символом беззаперечної довіри Богові та незрадливої любові, ми бачимо і в тому, що на кожній службі Божій, під час відпусту ми згадуємо імена батьків Пречистої Діви.   
Хоча в Святому Писанні нічого не сказано про батьків Пресвятої Богородиці – Іоакима та Анну, все ж таки протоєвангеліє Якова, що належить до апокрифічних книг, подає нам деякі відомості. Згідно з цим переданням, Анна походила з роду царя Давида і була донькою священика Матана з коліна Юди і тіткою св. Єлисавети, матері св. Іоана Хрестителя. Свята Анна, матір Богородиці — мати Діви Марії, від якої народився Ісус Христос.
Анна відзначалася побожністю і милосердям до вбогих. Незважаючи на те, що пара була вже давно одруженою (п'ятдесят років жили в шлюбі ) дітей у них не було, про що все життя журилися. Їм доводилося терпіти презирство й глузування, адже в той час бездітність вважалася ганьбою. Але вони ніколи не нарікали й тільки гаряче молилися Богові, смиренно сподіваючись на Його Волю. Одного разу, під час великого свята, дарунки, які праведний Іоаким взяв у Єрусалим для приношення їхньому Богові, не були прийняті священиком Рувимом, який вважав, що бездітний чоловік недостойний приносити жертву Богові.
Це дуже засмутило старця, і він, вважаючи себе найгіршим з людей, вирішив не повертатися додому, а оселитися на самоті в пустельному місці. Його праведна дружина Анна, довідавшись, якого приниження зазнав її чоловік, стала в пості й молитві скорботно просити Бога про дарування їй дитини. У пустельній самоті й постуванні про те ж просив Бога і праведний Іоаким. І молитва святого чоловіка й жінки була почута: їм обом Архангел Гавриїл сповістив про те, що народиться в них Дочка, Яка благословить весь рід Людський. За велінням Небесного Вісника, праведні Іоаким і Анна зустрілися в Єрусалимі. Добра звістка виявилася правдою, Анна зачала й народила дочку Марію.
За іудейським звичаєм, у 15-й день після народження дитини їй було дане ім'я, Зазначене ангелом Божи, - Марія. Батьки з подяки Господу пообіцяли віддати дитину до храму. За переказом, коли дівчинці виповнилося шість місяців, Анна поставила її на землю, щоб подивитися чи може та стояти. Марія зробила 7 кроків і повернулася в руки матері. Тому Анна вирішила, що дочка не буде ходити по землі, поки її не введуть у храм Господній. Анна облаштувала особливе місце в спальні доньки, куди не допускалося ніщо нечисте, і призвала непорочних дочок іудейських, щоб вони доглядали за дитиною.

Анна упокоїлася у Господі ще перед Благовіщенням. У цей празник Свята Церква закликає нас оспівувати Христа Господа, що преставив Анну із земного життя до безконечної слави, бо вона «Мати Богородиці і Вседіви». Святий Іоаким преставився через кілька років по введенні дочки у Храм у 80-літньому віці. Свята Анна померла в 79 років, через два роки після чоловіка, провівши їх при храмі поруч із дочкою.
Поховані Іоаким і Анна поблизу майбутньої гробниці своєї дочки, у Гефсиманському саду, під Елеонською горою, неподалік від Єрусалиму. Ці гробниці перебували на краю Іосафатової долини, яка лежала між Єрусалимом і Елеонською горою.
Мощі святої Анни (частина лівої стопи) зберігаються в афонському монастирі Котлумуш.
Більшість ікон, присвячених Зачаттю святої Анни, зображують Пресвяту Діву, Яка ногами топче змія. Внизу ікони, по її боках, святі Іоаким та Анна зображуються, зазвичай, з піднятими догори і молитовно складеними руками; їх очі також спрямовані вгору та споглядають Божу Матір, Яка немовби у повітрі з розпростертими долонями; під Її стопами зображена куля, оповита змієм, який символізує диявола, котрий намагається підкорити своїй владі весь світ в особі прабатьків, які згрішили. Існують також ікони, на яких свята Анна тримає на лівій руці Пресвяту Діву в дитячому віці. На обличчі святої Анни відображене особливе благоговіння.
Здавна це свято особливо шанувалося вагітними жінками.