Субота акафістна. Похвала Пресвятої Богородиці

23 березня 2018
У суботу п"ятого тижня Великого посту православні християни з особливою шаною прославляють Пресвяту Богородицю. День цей за церковним календарем отримав назву Похвали Божої Матері, або ж суботи акафіста. На утрені, яку зазвичай звершують увечері в п’ятницю, у храмах співається акафіст Божій Матері.

Історія цього святкування, встановленого в ХІ столітті, сягає 626 року – тоді ворожа армія підступила під стіни столиці Візантії. Константинополь було врятовано завдяки заступництву Діви Марії, до Якої в молитвах звернулося населення міста – адже недарма ще рівноапостольний Костянтин, засновуючи цю нову столицю Римської імперії, доручив її молитовному захисту Пречистої.
Чимало храмів на честь Божої Матері були споруджені в Константинополі. У Влахернському храмі зберігалася Її ікона, написана, за переказами, євангелістом Лукою. У ніч, коли об’єднані сили ворогів із моря та суші рушили на місто, народ шукав захисту в храмах Божих, на колінах благаючи Заступницю врятувати їх. Патріарх Сергій, носячи на руках ікону Пресвятої Богородиці під міськими стінами, благав Господа про захист. У море опустили ризу Богородиці. Тоді раптово знялася страшна буря, що розсіяла і потопила судна нападників. Решта ворогів із соромом утекли. Із цієї нагоди було складено акафіст. Це слово означає «гімн, що співається або читається стоячи». За думкою деяких дослідників, акафіст Богоматері було складено в VII столітті Георгієм Пісидійським дияконом Великої Константинопольської Церкви – Софії. Згодом Йосиф Студит написав канон у суботу акафісту, а деякі інші особи додали до нього подячні молитви в спогад того ж всесильного воєводства Божої Матері
Спочатку свято акафіста відбувалося в тому Влахернському храмі, де зберігалися чудотворна ікона Божої Матері та священні предмети земного Її життя – риза і пояс. Пізніше торжество стало загальним для Східної Церкви.
Акафіст читається і в інші дні, але в цю суботу  він входить до складу богослужіння і співається на утрені (зазвичай напередодні, в п'ятницю увечері) не весь відразу, але роздільно. Духовенство чотири рази урочисто виходить на середину храму під спів кондаку « Непереможній Воєводі» і співає торжественні не сідальні похвали Цариці Небесній. Таким чином відбувається Похвала Пресвятої Богородиці Невтомної Захисниці роду християнського, без Якої немислимим є повноцінне життя Святої Церкви Православної. « О, Всехвальна Мати, що народила всіх святих, Найсвятіше Слово…від усякої напасті визволи нас», - зі вдячністю взивають вірні до Матері Божої.