Неділя про сліпонародженого

12 травня 2018
Закінчується шлях від Воскресіння до Вознесіння. Ось вже ми підійшли до останньої, шостої неділі після Пасхи. В цей день Церква згадує одне з чудес, що здійснив Спаситель під час Свого земного життя – зцілення сліпонародженої людини, в образі якого ми можемо впізнати і самих себе.
Проходячи в суботу вулицями Єрусалиму, Господь побачив чоловіка, який був сліпим від народження. Учні Христові запитали Господа про причину сліпоти : «Учителю, хто згрішив: чи він сам чи батьки його, що народився сліпим?» (Ів.9:2). Основою питання були старозавітні уявлення про те, що всяка хвороба, всяке нещастя є якоюсь відплатою за гріх. Непорушність цієї логіки простягалася до того, що рабини визнавали можливість особистого гріха ще до народження людини. Христос відкидає ці уявлення. Відповідаючи на питання учнів, Господь показує замість причини мету, з якою цей чоловік народився сліпим. «Не згрішив ні він, ні батьки його», хоча, звичайно, вони не безгрішні взагалі, «але для того, щоб на ньому явилися діла Божі», тобто, щоб через його зцілення відкрилося, що Христос є Світло для світу, що Він прийшов у світ для просвітлення людства, яке перебувало в сліпоті духовній.
Багато чудес про які ми довідуємося з Євангелія, Господь здійснював одним Своїм словом, та іноді вдавався при цьому до особливих попередніх дій. Так і цього разу : «Сказавши те, сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і помазав грязивом очі сліпому. До нього ж промовив: «Іди, вмийся в купелі Сілоамській» (Ів.9:6-7). Можливо, що все це потрібно було для збудження віри в самого сліпого, щоб дати йому зрозуміти, що зараз над ним буде звершене диво.
Сілоамська купіль була влаштована біля Сілоамського джерела, яке витікає з-під священної Сіонської гори, місця особливої присутності Божої в Єрусалимі та храмі. Це вважалося джерело священним. Умившись у водах Сілоаму, сліпонароджений прозрів. Це чудо справило сильне враження на сусідів, які знали його, так що деякі навіть сумнівалися, чи це той сліпець, якого вони постійно бачили, що просить милостиню. Але прозрілий підтвердив, що це він, і розповів, як сталося чудо. Вислухавши розповідь колишнього сліпого, його повели до фарисеїв, щоб розслідувати все це і дізнатися їхню думку. З одного боку, це було чудо, і люди хотіли знати, добра чи зла сила зцілила їх знайомого. З іншого, зцілення сталося в суботу - священний для юдеїв день тижня, який Закон наказував проводити в спокої. Чоловік розповів також і фарисеям, що знав сам про своє зцілення.
У цьому діалозі сліпота означає не фізичну нездатність бачити, а сліпоту духовну. «Ті», які  «стали сліпі», - це фарисеї, вчителі єврейського народу. Вони були найбільш досвідченими в законі, але відмовлялися бачити Істину, яку приніс їм Христос. Вони бачили силу Божу, але шукали причини, щоб пояснити своє небажання визнати її. Їм каже сліпонароджений: «Це і дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він мені очі відкрив!»(Ів.9:30). Адже саме тлумачі Писань першими повинні були зрозуміти, що збуваються слова пророків. Але вони  прагнули зберегти свою значимість в очах народу і передчували, що їх слава потьмяніє перед Тим, Хто сильніший за них. В цьому випадку неосвічений сліпонароджений своєю простотою та убогістю відрізняється від фарисеїв. Послухавшись Христа, сліпонароджений отримує дар бачити. А відчувши на собі створене чудо, визнає в Ісусі Христі Бога, не вимагаючи ніяких доказів. Вони йому не потрібні, бо він повірив серцем. У нього відкрився духовний зір.
На прикладі зціленого Ісусом Христом сліпонародженого, Свята Церква представляє образ всякого грішника, який є сліпий від народження, «Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої» (Рим.3:23). Даруванням чудесного світла духовним і тілесним очам сліпця повчає, що Просвітитель Істинний - один Господь, і Його світло є істинним та рятівним.
Архімандрит Іоанн Крестьянкін з цього приводу зазначає : «Ми іноді прозріваємо духовно, але як часто, засліплені гріхом, втрачаємо промінь світла - світла Христового - і бредемо по життю в темряві, вважаючи себе зрячими.»
Світло Христового вчення, світло Його любові просвічує кожну людину в світі. І любов - це та проба, за якою перевіряється - сліпі ми чи зрячі, хворі чи здорові?
Отже, подумаємо про це напередодні неділі про сліпонародженого.