Святитель Лука (Войно-Ясенецький)

11 червня 2020
11 червня вшановується пам'ять видатного хірурга, доктора медицини, професора, святителя та сповідника 20-го століття, архієпископа Сімферопольського та Кримського Луки (Войно-Ясенецького).
 
Його ікона займає почесне місце і в нашому храмі. В парафіяльній бібліотеці є книги святителя, а наша парафіянка Віра Маслова пише наукову дипломну роботу в Колегії Патріарха Мстислава за темою життя та діяльності архієпископа Сімферопольського та Кримського Луки (Войно-Ясенецького).
Як вчений, святитель Лука був добре відомий у СРСР і за кордоном, а його праця "Нариси гнійної хірургії", нагороджена Сталінською премією першого ступеня, була настільною книгою тогочасних хірургів. Лука Войно-Ясенецький був рукоположений у єпископи в 1923 році. Через 10 днів його заарештували, і потім він провів 12 років у засланнях і таборах. Під час війни, коли брак хірургів був особливо гострим, про нього згадали й призвали для роботи з пораненими. Він організовував госпіталі, вчив лікарів, оперував.
Блискучий хірург, як і завжди, він поєднував церковне служіння з роботою в госпіталях. Іноді перед небезпечною операцією він проводив коротку службу в операційній. Глибокий мислитель і фахівець в області фізичних хвороб людини, він кинув свій допитливий погляд і на загробне життя душі. Святитель Лука написав невелику книгу з дуже глибоким змістом «Дух, Душа й Тіло», яка є в бібліотеці нашого храму. В ній він зокрема пише: "Між тілом і духом існує постійний зв`язок і взаємодія. Все те, що відбувається в душі людини протягом її життя, має значення й необхідне тільки тому, що все життя нашого тіла й душі, всі думки, почуття, вольові акти (...) найтіснішим чином пов`язані з життям духу. У ньому відображаються, його формують й у ньому зберігаються всі акти душі й тіла. Під їхнім формуючим впливом розвивається життя духу і його спрямованість убік добра або зла».

В 1951 році йому заборонили хірургічну практику через його сан. Архієпископ Лука є автором 55 наукових праць з хірургії та анатомії, десяти томів проповідей.
Помер преосвященніший Лука 11 червня 1961 року, в день Всіх святих, які в землі Українській просяяли. Але пастир не залишив свою паству. По молитві до нього відбувалися численні чудесні зцілення. У 1996 році було набуто святі мощі архієпископа Луки, які зараз почивають у Свято-Троїцькому кафедральному соборі міста Сімферополя.

Святитель Лука Войно-Ясенецький про восьму заповідь Божу "Не вбивай"
 
Прийшов до мене хлопчик і запитав: “Є заповідь “не вбий”, – а як же тоді вбивають на війні?” Питання багатьом здається важким, це питання великого письменника і водночас великого єретика Льва Толстого привело до того, що він почав проповідувати відмову від військової зобов’язаності, і багато було послідовників його єресі, які за це суворо каралися. Чому ж Свята Церква розрізняє вбивство на війні та іншими вбивствами? Важливою є восьма заповідь закону, даного Богом Мойсею; вбивати Господь забороняє, якщо звершуємо це вбивство, спонукувані злими, проклятими почуттями. Знаємо, як убивають люди задля помсти, з диявольською злістю в серці, знаємо, як убивають люди для того, щоби знищити свого суперника.
Убивства, спонукувані людською злістю, безперечно забороняються восьмою заповіддю.
Що скажемо загалом про війну? Скажемо, що слід розрізняти також і війни: є війни, які нічим не відрізняються від розбою, хіба що тільки тим, що розбій цей звершується не групою бандитів, а цілим народом. Це війни агресивні. Але є інші війни, війни, які протягом майже всього життя свого проводив благовірний князь Олександр Невський, причислений до лику святих. Це війни на захист свого народу, це війни на захист своєї віри, своєї державної самостійності. У цих війнах Господь дивовижно допомагав Олександру Невському, а якщо допомагав, отже, благословляв. А це означає, що не вважав це пролиття крові рівнозначним розбійному вбивству заради грабунку.
Ідучи на війну з метою захисту, люди звершують великий подвиг любові до народу свого, вони віддають життя своє за благо народу, за віру свою, вони вбивають не так, як убивають бандити і месники: нема зла і гніву в їхньому серці, є тільки прагнення зупинити ворогів народу і віри своєї. Це почуття чисте і святе. Невже Бог може засудити це? Звісно, що ні.
Отже, треба глибинно розрізняти такі вбивства.

Бачите ви з цього мого пояснення, як не можна вихоплювати зі Священного Писання одну заповідь, один текст, одну фразу і на них ґрунтувати свої висновки. Бачите, яке серйозне, глибоке розуміння вимагається від нас при читанні і тлумаченні Священного Писання.
1948 р.

Джерело:
Год со святителем Лукой Крымским: Церковный календарь-дневник. – Симферополь: Родное Слово, 2013. – 384 с.: ил.