Про Закхея

01 лютого 2020
З цієї неділі, в яку звучить в храмі розповідь про митаря Закхея, починається підготовка до Великого Посту. Часу, який вимагає від нас не тільки фізичних проявів постування, але й глибоких роздумів, особливого занурення в читання й розуміння Євангелія. Саме так, інколи продираючись крізь натовп проблем і думок, видираючись на дерево роздумів над сторінками Нового Заповіту, ми можемо побачити Того, Кого так шукаємо.  Тому сьогодні пропонуємо вам досить незвичний формат: невеличкі нариси-роздуми про недільне читання. Читайте, розмірковуйте, йдіть на зустріч.
 
Лк. 19:1-10
19 Потім Ісус увійшов до Єри­хона і проходив через нього. 2 І ось один муж на ім’я Закхей, він був старший над митарями і чоловік був багатий, 3 бажав бачити Ісуса, хто Він; але не міг за народом, бо був малий на зріст. 4 І, забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб побачити Його, бо Він мав проходити біля неї. 5 Коли Ісус прийшов на те місце і, глянувши, побачив його, сказав йому: Закхею, злізь скоріше, бо сьогодні Мені належить бути в тебе в домі. 6 І він поспішно зліз і прийняв Його з радістю. 7 І всі, побачивши те, почали нарікати, що Він зайшов гостити до грішного чоловіка.8 Закхей, вставши, сказав Господеві: Господи, половину добра мого я віддам убогим і, як­що кого скривдив чим, поверну вчетверо. 9 Ісус сказав йому: нині прийшло спасіння дому цьому, бо і він син Авраамів. 10 Прийшов бо Син Людський знайти і спасти, що загинуло.
 
 ****
За часів Спасителя фраза “добрий митар” звучала як оксиморон ("нісенітниця"). Порядні представники цієї професії траплялися настільки рідко, що один із римських письменників розповідав про місто, яке мало чесного митаря і поставило статую на його честь…
Ллойд Дуглас у романі “Плащаниця” використав історію Закхея, щоб показати вплив Христа на людей. Коли Закхей пообіцяв відновити справедливість і повернути людям незаконно відібрані гроші, Ісус запитав його: “Чому ти це зробив?” Митар відповів: “Учителю, коли я подивився в Твої очі, то побачив віддзеркалення іншого Закхея, того яким я був призначений стати, але не став”. Зустріч із Спасителем змінює людей, відкриваючи перед ними можливість виправити своє життя і стати такими, якими Господь їх задумав.
  ****
 
Через вигідне географічне положення Єрихон був приречений стати одним із найбагатших і найзаможніших міст держави. Він контролював переправу через річку Йордан. Торгівельні шляхи чисельних східних караванів прямували через Єрихон до Єрусалиму і далі до узбережжя Середземного моря. Продавши одні товари, каравани поверталися назад з іншими, кожного разу збагачуючи Єрихонську митницю. М’який клімат Іорданської долини перетворював місто на курортну зону. Далеко за своїми межами Єрихон був відомий своїми трояндовими садами, пальмовими лісами та бальзамовими деревами, аромат яких на кілька миль розливався околицями міста. Люди називали Єрихон “містом пальм”. Йосип Флавій називав його “божественним місцем” та “вершками Палестини”. Місцеві фініки та бальзам високо цінувалися в усіх околицях римської імперії.
Не дивно, що Єрихон був одним з найбільших митних центрів, а місцеві митарі правдами та неправдами наживали великі статки. Закхей був на чолі цієї митниці…
 
 ****
 
Через свій маленький зріст Закхей не міг побачити Спасителя. Інші люди перешкоджали йому, затуляючи огляд. Тоді Закхей зважився на вчинок. Для того, щоби побачити Ісуса Христа, він виліз на дерево. Тепер, незважаючи на свій маленький зріст, митар піднявся понад юрбою.
Іноді кожному з нас треба наважитися на вчинок. Це стосується особливо тих, що приходять до церкви лише по великих святах, коли велика кількість людей затуляє Бога. Оточуючі заважають зосередитися, відволікають увагу, дошкуляють розмовами. Люди приходять, щоб зустріти Бога, але цієї зустрічі не відбувається…
Того часу велика кількість народу бачила Спасителя, але лише Закхей по-справжньому зустрівся з Христом. Він наважився на вчинок і, як наслідок, забрав Ісуса до свого дому. Подібне трапляється i дотепер. Багато приходять подивитися на Бога або попросити Його, але мало хто забирає Христа до свого дому…
 
 ****
 
Згідно з переданням, після Вознесіння Христового Закхей разом із апостолом Петром проповідував Слово Боже. Петро поставив його на єпископа Кесарійського, де Закхей і прослужив Богові у пошані та любові народу до свого упокоєння.
Святий Григорій Палама говорить про нього: “Закхей роздав своє багатство бідним. Той, хто раніше був скнарою – став благодійником, добровільно обрав бідність, бо частину віддав убогим, а частину повернув скривдженим ним”. Закхей спробував солодощів свободи, звільнившись від страсті жадібності: жорстока тиранія якої не дає людині ні миті спокою. Бо “любов до грошей є причиною усякого зла, неправедного прибутку, жадібності, недоброзичливості, ненависті, воровства, несправедливості, заздрості, шахрайства, неправдомовства, лжесвідчення і подібних гріхів” (Saint Gregory Palamas).
 ****

Історія Закхея ілюструє слова Спасителя: “Блаженні чісті серцем, бо вони Бога побачать” (Мф. 5:8), бо ім’я “Закхей” перекладається як “чистий”. Таким чином Закхей стає протилежністю багатому юнакові (Лк. 18:18-23). І Закхей і багатий юнак мали великі статки, але юнак настільки прикіпів серцем до свого багатства, що не бачив нічого ціннішого від нажитого добра. Закхей, навпаки, віддав половину свого майна убогим, а з другої половини компенсував вчетверо усим кого несправедливо оподаткував. Багатий юнак із сумом відійшов від Спасителя, Закхей із радістю прийняв Господа у своєму домі. Після зустрічі з багатим юнаком Христос говорить, що “легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому в Царство Боже ввійти”. Після зустрічі з багатим Закхеєм: “Нині прийшло спасіння дому цьому, бо і він син Авраамів”. Закхей пройшов крізь вушко голки, спасся сам і разом із ним спаслась уся його родина…