Святий благовірний князь Ігор Чернігівський

02 жовтня 2020
Християнський подвиг благовірного князя Ігоря, пам’ять якого ми сьогодні вшановуємо, порівнюють з подвигом святих Бориса і Гліба. Подібно до них, Ігор виявив смирення і жертовність, відмовився брати участь у міжусобній боротьбі за великокняжий престол, відкрив своє серце Господу і прийняв мучеництво.

Князь Ігор був правнуком святого Ярослава Мудрого і сином Олега Святославича, який княжив у Чернігові та Новгороді-Сіверському. Святий Ігор жив у першій половині ХІІ століття, в період бурхливих князівських розбратів між Ольговичами і Мстиславовичами – нащадками славного князя Русі Ярослава Мудрого. У 1146 році старший брат Ігоря, київський князь Всеволод, призначив його своїм спадкоємцем. Таким чином князь Ігор, сам того не бажаючи, був втягнутий у жорстоку боротьбу за великокняжий престол.
Невдовзі після цього, у битві під Києвом з князем Ізяславом, військо Ігоря його зрадило і перейшло на бік супротивника. А князя взяли в полон, посадили в холодний поруб, де він важко захворів і ледь не помер. Таким чином, київське князювання Ігоря Святославовича тривало менше двох тижнів (з 2 по 13 серпня 1146 року).


Будучи тяжко хворим, Ігор просить дозволу прийняти чернецтво. У Феодорівському монастирі у Києві він прийняв схиму з іменем Ігнатій. Після цього Божим промислом князь одужав. Зцілений не тільки тілом, але й душею, князь Ігор не шукав помсти і не намагався повернути втрачене. Він вів богоугодне життя, проводячи час у молитвах та покаянні. На жаль, недовго. Вже за рік під час богослужіння, коли святий Ігор молився перед іконою Богоматері, натовп ненависників Ольговичів увірвався в храм, схопив монаха і жорстоко забив його до смерті, після цього ще й наругавшись над бездиханним тілом. Ввечері, коли тіло князя Ігоря принесли до храму, сталося чудо: засвітилися всі свічки одразу. На наступний день Ігоря поховали на окраїні Києва у монастирі святого Симеона.
Біля його мощей відбувалися чудеса, і в 1150-му році князь Чернігівський Святослав Ольгович переніс мощі свого брата у Чернігів до Спасо-Преображенського собору. А чудотворна ікона Божої Матері, перед якою молився князь-мученик в останні хвилини свого земного життя, стала називатися Ігорівською. Її Православна Церква вшановує 18 червня.
Нелегкий життєвий шлях святого благовірного князя Ігоря ще раз нагадує нам про скарби істинні й тлінні, про благо вічне й блага земні, тимчасові; оповідає про страшні наслідки жаги до влади, гріх ненависті, вбивства і помсти. Тож, живучи за християнськими цінностями, відкривши своє серце для Бога, будемо нести свій хрест смиренно й терпеливо, надихаючись прикладами святих та укріпляючись духовно.
 
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк
4149 4390 0091 7074
Маринчак В.А.

або

5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА