Чудесний лов риби

10 жовтня 2020
Євангеліє цієї неділі описує початок прилюдної діяльності Ісуса Христа. У цей час Спаситель шукав Собі учнів. На перших початках проповіді Син Божий, Своїми словами і ділами, старався пробудити і утвердити віру в Його послідовників, у те що Він істинний Бог, Який прийшов на землю і прийняв тіло людини. Саме з цією метою Він вчинив чудо – «великого улову риби» перед ап. Петром і його товаришами.

Диво, яке сталося, по слову Спасителя, мало два результати. Перше те, що Петро освідомив, що він стоїть перед Самим Господом, Богом і злякався своєї гріховності. Друге це те, що Ісус Христос обіцяв перетворити простих рибаків на «ловців людських душ».
Чому потрібно було для Симона Петра звершити чудесну ловитву риби? До звершення цього чуда апостол Петро один раз вже був покликаний в ученики Спасителя. Святий Євангеліст Іван Богослов розповідає, що після хрещення Ісуса Христа апостол Андрій прийшов до Петра і сказав: «Знайшли ми Месію, що означає Христос». І привів він його до Ісуса. На нього поглянувши, промовив Ісус: «Ти – Симон, син Йонин; будеш званий ти Кифа, що означає: скеля» (Ів.1.41-42). На Боже покликання Петро не зразу відповів взаємністю, а далі продовжував рибалити.
Але Святе Письмо навчає: «А кого Він вибрав, тих і покликав, а кого покликав тих і виправдав, а кого виправдав тих і прославив» (Рим.8.30). Цього разу стається дещо більше для Симона Петра. Господь пропонує заплисти на глибінь і ще раз закинути невода. І коли вони вловили багато риби, то це чудо дуже налякало Петра і він став просити, щоб Спаситель вийшов з човна. Святі Отці навчають, що в той момент Петро відчував, що його гріховність може постраждати від святості Ісуса Христа. Це чудо сильно вразило Петра ще тому, що там де трудився безрезультатно Петро, Господь одним словом працю його робить дуже плідною. Він зрозумів, що Господь йому хоче дати якесь особливе доручення, - і страх перед невідомим майбутнім наповняв його душу.



Кожна людина має своє особисте покликання. Кожну людину Бог знає по «імені». Кожна людина покликана виконувати своє покликання і тільки тоді вона буде відчувати себе щасливою. Покликання Боже є загальне і індивідуальне. Загальне покликання для всіх: це покликання до життя і покликання до святості. «Будьте досконалими, як Отець наш Небесний досконалий» - навчає Святе Писання.
Індивідуальне покликання – це ті таланти, дари, які нам даються, щоб ними множили славу Божу. Кому лікувати, кому навчати, кому будувати, кому малювати, кому співати, кому урядувати. «Все від Бога, через Бога і для Бога» (Рим.11.36). Потрібно завжди пам’ятати, що ініціатива покликання завжди походить від Бога: «Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав і призначив, щоб ви йшли і плід принесли, щоб тривав ваш плід» (Ів.15.16). Важливими плодами для християнина є: покора, лагідність, терпеливість, взаємне приймання один одного в любові Божій. Щоб усі люди були спільні в особистому, церковному, суспільному житті.

Добрим результатом було те, що прості рибалки стали ловцями людських душ. Але Господь заспокоює Симона Петра і розкриває йому ціль покликання, яку він має досягти: «Не бійся, - від цього часу ти будеш ловити людей!» І вони повитягали на землю човни, покинули все і пішли вслід за ним». (Лк.5.10 - 11). Великий улов риби для апостола Петра було праобразом результату його першої проповіді після П’ятидесятниці, коли він привернув три тисячі людей у віру Христову. Хоча Спаситель звертався тільки до Симона Петра, але стає очевидним що інші ученики Господа зрозуміли, що для всіх них настав час оставити свої буденні заняття і слідувати за Учителем.
Який ми можемо зробити висновок.. По-перше, вся клопітка праця апостолів проходила цілу ніч без Ісуса Христа. Люди сподівалися на свій професійний успіх, розраховуючи на власні сили. Думаю, що не один з вас переконався, коли розраховуєш на свої сили і вміння то задуми не збуваються, бо успіху у праці треба просити у Бога. По друге сама пора доби – нагадує страшну темряву, символізує гріх та його наслідки. Світанок символізує Ісуса Христа і бажання більше розкрити світла Божого. По третє, Господня наука послужила підготовкою для цього чуда, довіритись відплисти далі, щоб уловити більше. По-четверте, – заплисти на глибінь означає глибше роздумувати над Святим Письмом, над всім тим чого навчає людину Бог. Це означає: чи приймаю я Слово Боже чи не приймаю? По-справжньому, з усіма наслідками і подальшими діями.



Попробуймо хоч трохи побути на глибині духовній. Не спішімо так швидко повернутися на мілину буденних днів. Не забуваймо, що для побожного християнина на духовній дорозі не має «вистачить для мене» або «досі вже, з мене занадто». Нам постійно треба працювати над собою, бо «Царство Небесне здобувається силою». Тому як найчастіше відчалюйте човен на глибінь духовної близькості з Богом і тоді отримаємо нагороду, те «чого око не бачило і вухо не чуло і на гадку нам не приходило». Богу нашому слава на віки віків. Амінь.

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк
4149 4390 0091 7074
Маринчак В.А.

або

5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА