Святий, якому моляться про зцілення від пияцтва

Щоп’ятниці у нашому храмі ми служимо молебень Святому мученику Воніфатію. У православній церкві йому моляться за зцілення  від пияцтва, а також за тих, хто страдає від цього згубного гріха. Поговоримо більш докладно про цього незвичного святого.
 
Святий мученик Воніфатій (Боніфатій) жив у ІІІ столітті, був рабом багатої молодої римлянки Аглаїди та перебував із нею в беззаконному співжитті. Проте обидва відчували докори сумління і хотіли якось омити свій гріх.
Воніфатій часто молився Богу, щоб Він позбавив його від диявольських підступів і допоміг опанувати свої пристрасті. Господь не погордував молитвами Свого раба та не дав йому ще більше погрузнути в гріховній нечистоті, а влаштував так, що нечисті справи його були омиті пролиттям крові його та увінчалася мученицьким вінцем.
Також і Аглаїда дізналася, що якщо з благоговінням зберігати в будинку мощі святих мучеників, то їх молитвами легше отримати спасіння.
Вона спорядила Воніфатія на Схід, де в той час відбувалося жорстоке гоніння на християн, та просила привезти мощі якогось мученика, щоб він став їхнім керівником і покровителем.
Воняфатій з радістю погодився на її пропозицію. Аглаїда дала йому багато золота, оскільки без них не можна було отримати мученицьких тіл, адже нечестиві мучителі, бачили сильну любов і сумління християн до мощей і не віддавали їх задарма, але продавали за велику ціну.
Виходячи з дому, він, сміючись, сказав своїй пані:
- А що буде, якщо я не знайду ніякого тіла мученика й моє тіло, замучене за Христа, принесуть до тебе, – чи приймеш ти його тоді з пошаною?
Аглаїда ж, докоряючи йому, сказала:
- Нині час, брате мій, не для знущання, а для благоговіння. Тобі варто під час шляху ретельно охороняти себе від всілякого безчинства: свята справа має здійснювати чесно та благочинно, і в дорозі тобі слід перебувати в смиренні та стриманості. Пам’ятай, що ти збираєшся служити святим мощам, до яких ми не лише доторкнутися, але навіть і поглянути на них, недостойні.



Приїхавши у Кілікію, до міста Тарсу, Воніфатій залишив у готелі своїх супутників і пішов на міську площу, де катували християн. Вражений страшними тортурами та побачивши просвітлені благодаттю Господньою обличчя святих мучеників, Воніфатій кинувся до них, цілував їм ноги та просив їхніх молитов, щоб і йому сподобитися постраждати з ними.
Тоді суддя запитав, хто він? Воніфатій відповів: «Я – християнин» та відмовився принести жертву ідолам. Його тут же засудили на муки: били так, що м’ясо відпадало від кісток, втикали голки під нігті та влили в горло розплавлене олово, але силою Господньою він залишився неушкодженим.

Наступного ранку, коли хвилювання затихлі, суддя наказав вкинути святого мученика в казан із киплячою смолою, але й це не завдало йому ніякої шкоди: його окропив Ангел, що зійшов з небес, а смола вилилася з котла, спалахнула і обпекла самих мучителів. Тоді святий Воніфатій був засуджений до усічення мечем. З ран його потекли кров і молоко. Сталося це близько 290 року. Побачивши таке диво, майже 550 людей увірували у Христа.

Тим часом, супутники святого Воніфатія, прочекавши два дні, стали його розшукувати, припускаючи, що він віддався легковажному проведенню часу.
Спочатку пошуки були безуспішними, але, нарешті, вони зустріли людину, що був свідком мученицької смерті святого. Цей свідок привів їх туди, де ще лежало обезголовлене тіло. Супутники святого мученика зі сльозами просили у нього вибачення за грішні думки про нього і, викупивши за великі гроші його рештки, повезли їх до Риму.

Коли вони наближалися до міста, Ангел Божий явився уві сні Аглаїді та сказав:
- Готуйся прийняти того, хто був раніше у тебе слугою, а сьогодні став нашим братом і співслужителем; прийми того, хто був рабом у тебе, а тепер буде твоїм паном та благоговійно вшановуй його, тому що він є охоронцем душі твоєї і захисником життя .
Аглаїда закликала священиків та з великою пошаною прийняла чесні мощі, а потім побудувала на місці його поховання (на Латинській дорозі) храм на честь святого мученика та поклала там мощі, що прославилися безліччю чудес.
Сама ж вона, роздавши жебракам все своє майно, пішла у монастир, де провела в покаянні вісімнадцять років і за своє покаянне життя отримала дар виганяти нечистих духів. Поховали святу Аглаїду неподалік могили святого мученика Воніфатія. У VII столітті на Авентинському пагорбі в Римі був збудований храм на честь Воніфатія Римського і Олексія людини Божої (базиліка Сант-Алессіо), куди и перенесли мощі святого. Мучений вважається помічником у боротьбі з гріхами пияцтва та блуду і його пам'ять вшановують 1 січня.

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.