Рівноапостольний князь Володимир

27 липня 2020
Небагато імен на скрижалях історії можуть порівнятися з ім'ям святого рівноапостольного Володимира, хрестителя Русі, котрий на віки вперед визначив духовну долю нашої Церкви і нашого православного народу.

Хоча в дитинстві Володимира виховували в християнському дусі – для цього багато доклала зусиль його бабуся,  свята рівноапостольна княгиня Ольга, в молоді роки він відчайдушно занурився в язичництво. Давноруське язичництво було значно відмінним від, наприклад, античного пантеона богів, та скоріше нагадувало безсистемний світогляд і обожнювання оточуючого середовища, сил природи.
Підсилюючи язичництво, Володимир ввів культ Перуна – бога війни, поклоніння якому вимагало і людських жертв (а таке для Русі того часу не було рідкістю). Так, після переможного походу на ятвягів в жертву були принесені (а точніше, розірвані натовпом) варяг-християнин та його син. Вони стали першими християнськими мучениками на Русі – Федір та Іоанн.
Такою була Русь напередодні Хрещення…
А потім були два шляхи в одному напрямку. Був зовнішній політичний шлях слідування Русі до християнської Європи - в цей час християнство приймали багато з європейських країн.  І був особистий шлях князя Володимира, який побачив, що гучні святкування та жертвоприношення, найвишуканіше та нечуване задоволення не в змозі заповнити ту порожнечу в його душі, яка з кожним днем ставала все більшою.
 Про прийняття християнства на Русі до нас дійшло декілька переказів. Літопис розповідає, що князь вирішив обрати нову віру для країни і відправив послів в різні країни. Усюди було добре, та найбільш вразила його розповідь послів православної Візантії. Є історичні свідоцтва про посольства Волжських болгар, хазар, німців та греків, які пропонували Володимирові прийняти свою віру.
Зберегла історія і передання про те, як Володимир раптово засліп, і зір до нього чудесним чином повернувся тільки після хрещення.
В 987 році у Візантії спалахнуло повстання, і імператори почали прохати допомоги у Києва. Князь Володимир зголосився допомогти, а в нагороду попрохав взяти собі за дружину сестру імператорів Анну. Це був і далекоглядний вчинок, який підносив Русь на новий політичний та геополітичний шабель, але з точки зору візантійців був він нечуваним. Тому після перемоги над заколотниками про обіцянку імператори «забули». Згадати про неї довелося вже, коли Володимир
взяв в облогу Херсонес та пообіцяв так само вчинити і з Константинополем.
Тоді Володимира та Анну обвінчали в Херсонесі, і слідом за молодою дружиною на Русь відправили і духівництво – охрещувати майбутню імперію.
А як же – «огнем і мечем»? Цікаво, що одним з перших кроків князя Володимира – християнина було скасування смертної кари. А ось капіща язичницькі і справді були всюди зруйновані, а на місцях дерев'яних та кам'яних ідолів почали будувати храми.
 Любов свою до гучних святкувань Володимир теж звернув на благо: за трапезами, які давав він після святкових служб, знаходилось місце і багатому, і бідному - так від князя і весь народ вчився милосердю та піклуванню про знедолених.
Князь Володимир навчав грамоті дітей, побудував першу лінію захисту від кочівників, почав будувати нові міста. Багато хто з князів хрестився, наслідуючи його приклад. І не тільки на Русі: норвезький конунг Олаф Трюггвасон, відомий Торвальд Мандрівник, засновник монастиря святого Іоанна Предтечі на Дніпрі під Полоцьком. 
Блаженна кончина святого рівноапостольного великого князя Володимира настала 15 липня 1015 року в селі Берестове, поблизу Києва. Похоронений він був в Десятинному храмі, гірко оплаканий всім руським народом. При великому князі Київському Ярославі Мудром (+1054) Руська Церква вже шанувала пам’ять святого князя Володимира, просвітителя Русі. Митрополит Київський Іларіон в своєму похвальному слові князю Володимиру (1050) називає його другим Костянтином, апостолом Руської землі.

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк
4149 4390 0091 7074
Маринчак В.А.

або

5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА