Воздвиження Чесного Хреста Господнього

26 вересня 2017
Православна церква 27 вересня відзначає одне із двунадесятих свят - Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Історики вважають, що насамперед дві події лягли в основу встановлення цього свята: знайдення в IV ст. Хреста, на якому розп’яли Ісуса, та повернення цього хреста з Персії до Єрусалиму у VII столітті.
 
Саме слово «воздвиження» означає «піднесення», тобто урочистий обряд почитання та прославлення Хреста Господнього.
Щодо віднайдення Господнього Хреста, то християнська традиція передала нам кілька різних перелань. Три з них приписують віднайдення Хреста св. Олені, матері імператора Костянтина Великого. Датою віднайдення Хреста орієнтовно вважають 326 рік. Історики не мають достеменної інформації про воздвиження Хреста Господнього одразу після його віднайдення, але для Церкви це не є важливим. 
Початок святу Воздвиження дало посвячення храму Воскресіння Господнього, який збудував св. Костянтин Великий на Голгофі у Єрусалимі. Посвячення відбулося за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня 335 року. Наступного дня - 14 вересня - відбулося врочисте воздвиження віднайденого Хреста Господнього. 
Іншою важливою подією, що зробила це свято загальним на Сході та Заході, стало повернення Господнього Хреста до Єрусалиму після того, як 614 року перський цар Хозрой, здобувши Єрусалим, забрав Хрест до перської столиці в Ктесифоні. Повернув Хрест Господній до Єрусалиму імператор Іраклій 628 року після перемоги над персами. Друге урочисте воздвиження Хреста Господнього в Єрусалимі також відбулося 14 вересня за стрим стилем. 
Оскільки свято Воздвиження пригадувало Христове розп’яття і смерть та прирівнювалося до Великої П’ятниці, то стало традицією зберігати в цей день суворий піст. Про це не слід нам 27 вересня забувати.
Як зазначає у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, щодо святкування цього свята в різних Церквах, то Грецька Церква, наприклад, відзначає його 6 березня, а Римо-Католицька Церква святкувала цю подію 3 травня, але при реформі свят за Папи Римського Івана ХХІІІ 1960 року це свято викреслили з церковного календаря. 
Характерною ознакою свят Воздвиження є врочисте вшанування Господнього Хреста через обряд піднесення його під час ранішньої. У Східній Церкві відомі різні обряди воздвиження Хреста, зокрема, обряд св. Атанасія на Атосі, обряд гори Синай, Константинопольський обряд. Щодо воздвиження Хреста Господнього на Русі, то цей обряд згадується тут у ХІІІ ст. Патріарший Собор 1276 року дозволив воздвиження в усіх церквах. 
Окрім свята Воздвиження, Церква вшановує Хрест Господній і в інші дні. Зокрема, у Хрестопоклонну неділю (третя неділя Великого посту). Східна Церква 7 травня (ст. ст.) також відзначає Явлення знамена Чесного Хреста на небі в Єрусалимі, яке відбулося 351 року за св. Кирила Олександрійського під час П’ятдесятниці. Ще одним святом вшанування Хреста Господнього є Походження дерева Чесного Хреста, яке відзначають 1 серпня (ст. с). Під час цього свята відбувається похід чи процесія з частинкою Хреста Господнього, який у цей день переносили з царської палати в Царгороді до храму св. Софії. Цей свято встановили у Царгороді у ІХ ст. 


Тропар свята Хрестовоздвиження — «Спаси, Господи, людей Твоїх и благослови насліддя Твое…» — це єдиний з тропарів двунадесятих свят, що є суцільною молитвою (зазвичай основний піснеспів свята розповідає про найголовніше з церковного вчення про нього). Тропар Хресту не тільки звучить на богослужіннях свята Воздвиження, але й входить до складу ранкових молитов. До речі, вищезгадані початкові слова тропаря взяті з Псалтиря (Пс. 27: 9).