Напередодні об"єднавчого Собору Православних Церков в Україні вся православна спільнота має згуртуватися в молитовному стоянні, благанні до Господа про таку омріяну Єдину Соборну Помісну Церкву. Бо саме в цей історичний момент вона стане нашим вибором і нашою відповідальністю перед Богом і людьми. Про це говорив настоятель нашого храму отець Віктор Маринчак, закликаючи всіх посилити молитву за Українську Церкву протягом цього тижня.

Ця ангельська пiсня вводить нас у центральну, найважливiшу частину Божественної Лiтургiї, наближаючи до головного Таїнства — Причастя. Вона нiби прокладає умовну межу, за якою нам потрiбно залишити все земне й тимчасове, всi пiклування, турботи й печалi (саме це слово було вжито в давньоукраїнському текстi молитви), аби приготувати себе до зустрiчi з Господом, перед Його лицем уподiбнитися полум’яним у вiрi й любовi херувимам.

Вага твоїх слів насправді вимірюється тим, наскільки ти, відповідно цих слів, робиш. Твій світогляд повинен бути твоїм способом життя. Твої погляди повинні виявлятись, у першу чергу, в справах. Всі проповіді мають сенс і вагу тільки тоді, коли вони відповідають діям.

Це євангельське оповідання вчить нас того, що добрі справи не гріх робити і в святі дні. Але заповідь Божа про сьомий день, тобто святковий день, залишається в силі. Христос не скасував жодної з десяти заповідей. Він поглибив їх і навчив людей, як треба їх розуміти і виконувати.

У нашому храмі одразу після Літургії проходять заняття недільної школи для дорослих. Останнім часом акцент робився на книгах Старого Заповіту і вивченню пророків. Вже в цю неділю почнеться ґрунтовний аналіз псалмів. Запрошуємо всіх бажаючих вивчати разом з нашими викладачами Псалтир.

Вже багато днів парафіяни нашого храму щодня о 21.00 у себе вдома читають молитву за Україну. Особливо посилилось молитовне стояння після введення у Харкові воєнного стану та напередодні об’єднавчого собору, який відбудеться 15 грудня. Пропонуємо вам додати до вечірнього правила молитву за Україну. Молитва, яка читається у дні неспокою та ...

Предмети нашої віри не потребують обґрунтування і доведення. Ми повинні подивитись, яке вони мають значення. Бо всі події та притчі, про які розповідається у Святому Письмі, мають, перш за все, символічне значення і розкривають зміст нашого віросповідання.

Свята на честь Пресвятої Богородиці в нашому церковному календарі займають перше місце після свят Господніх. Найбільші Богородичні Свята, такі як Різдво й Успіння, говорять нам про перші та останні хвилини Її життя на землі. Єдине свято, яке нам висвітлює дитинство Пресвятої Богородиці – це свято Введення в храм, яке святкуємо 4 грудня. Це свято відкриває нам деякі сторінки з дитячих років Пречистої Діви Марії, Її виховання у святині та приготування до найвищої гідності: бути Матір’ю Божого Сина

Проповідь отця Віктора Маринчака неділю 27-му після П"ятидесятниці: Христос, на відміну від Старого Заповіту, не пропонує нам 500 заповідей, які б регламентували наше життя в усіх його дрібницях. Він пропонує нам генеральні принципи ставлення до нього, які ти можеш застосовувати в будь-яких обставинах....

Проповідь митрополита Антонія Сурозького на євангельську притчу про нерозумного багатія змушує нас ще раз замислитися над питаннями сенсу і змісту християнського життя.

2 грудня Церква вшановує пророка Авдія, одного з 12, так званих малих пророків. У народі пророка прозвали Авдій Дбайливець, бо вважалося, що він є покровителем домашнього затишку. Пропонуємо вам цікаві відомості про книгу пророка Авдія.

Різдвяний піст – це останній багатоденний піст року. Він починається 28 листопада і закінчується 6 січня. Триває 40 днів, і тому в Церковному уставі називається ще Чотиридесятницею, так само, як і Великий піст. Оскільки заговини на піст припадають на день пам’яті святого апостола Пилипа, то його ще називають Пилипівкою.