Молитву, яку передання приписує одному із великих наставників духовного життя святому Єфрему Сиріну, можливо дійсно назвати молитвою Великого Посту, оскільки вона особливо вирізняється серед інших піснеспівів і молитов. В ній ми не прохаємо ні про земні блага, ні про якісь особливі духовні дари, а просимо про духовну працю. Спробуємо проаналізувати зміст та поетику цієї великопісної молитви.

Напередодні Великого посту необхідно визначитись з життєвими пріоритетами та підкріпитись духом. Попереду тривалий шлях випробувань й самовдосконалення. Втім важливе розуміння того, що наша сила в здатності долати свої слабкості. Про мужність, волю, відвагу та прагнення перемоги дивіться роздуми настоятеля Іоано-Богословського храму о.Віктора Маринчака.

У війні завжди перемагає той, хто має більше надії. Виграють ті, у кого зрештою виявляється міцніше віра, потужніше сила духу та краще вміння тримати удари долі. Дні лукаві й в час історичних випробувань рідні, друзі та побратими є чи найціннішим скарбом, який, щоб встояти і перемогти, ми повинні зберегти, попри всю нашу недосконалість. Треба прощати один одному.

Коли людина говорить, що вона ні в що не вірить – то неправда. Невіруючих людей не існує, бо потреба вірити є вродженою, необхідною. Питання лише в тому, у що саме вірить людина: в саму себе чи в когось іншого (або в щось), в існування якихось «вищих сил» чи в інопланетян, чи «духів природи», зрештою, в сатану чи в Бога.

Преподобний Бенедикт Нурсійський, засновник чернечого ордену бенедиктинців, якого називали "батьком Західного Світу", шанується і Православною Церквою. Він є духовним покровителем школярів, вчителів та бібліотекарів. Його пам’ять завершується 14 березня за новоюліанським календарем. Про патріарха західного чернецтва у нашому матеріалі.

12 березня ПЦУ вшановує папу Римського. Святий Григорій I, також Григорій Великий, також Григорій Діолог, також Григорій Двоєслов (лат. Gregorius; *бл. 540 — †12 квітня 604), шістдесят четвертий папа Римський і один із видатних, християнських теологів. У православній церкві він відомий як Григорій Діалогіст або Двоєслов.

Ми наближаємось до Великого посту, який розпочнеться наступного понеділка. Цей тиждень є сирним, тобто масляним. Останні приготування до Чотиридесятниці вінчатиме прощена неділя. Одразу після Літургії відбудеться вечерня з читанням молитви Єфрема Сирина та зворушлива подія, яка не може лишити нікого байдужим. Про явлення любові через прощення розповідає настоятель Іоано-Богословського храму ...

Ми весь час перебуваємо в стані випробування і боротьба їде за кожну душу й в кожній душі. Нам самім належіть обрати спосіб життя та здійснити належне. Зрозуміло, що ми будемо помилятись і падати, але дієва любов через турботу, допомогу, захист чи коли ти жертвуєш чимось заради когось веде до Спасіння. Про рішучий вибір напрямку нашого подальшого існування дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

У неділю 10 березня 2024 року одразу після Літургії в Іоано-Богословському храмі ПЦУ відбулися історико-церковні академічні читання під назвою «Броня праведності». Військові капелани і наші парафіяни розповіли про духовній та збройний спротив ворогу минулих часів. До вашої уваги фото і відео з цікавого та змістовного заходу.

Неодноразово Євангеліє попереджає про те, що нас буде засуджено, і про те, як ми можемо спастися та Божим милосердям врятуватись. В одному місці Господь говорить: «Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! – ввійде в Царство Небесне…». Деякі прийдуть і скажуть: Чи не ламали ми хліб у дворах храму Твого? Чи ми не молились, чи не оспівували славу Твою?... І я скажу їм: Відійдіть від мене, ви, що чините беззаконня!

Якщо ми підемо з цього життя і не встигнемо нічого сказати близьким наостанок, то наші рідні не повинні сумувати. Ми вже висловили один одному все своїм життям. Ніяке слово не перевершить того, що пройшло перед твоїми очима. Коли люди покидають цей світ їм відкривається все. Про досвід втрат, підстави для нашої надії та просвітлення ставлення до тих, хто пішов дивіться у проповіді в поминальну суботу о.Віктора Маринчака.

9 березня – день народження Тараса Шевченка і можна з впевненістю сказати, що побожні батьки українського генія назвали майбутнього українського пророка на честь святителя Тарасія, архієпископа Константинопольського. Про цього святого не часто згадують, але його життя достойно того, щоб ми трохи розповіли про нього в Тарасів день.