Святитель Григорій Палама

03 березня 2018
В другу Неділю Великого посту вшановуємо пам’ять святителя Божого Григорія Палами, а також всіх преподобних отців, що засяяли в подвигах у славнозвісній святині нашого народу – Києво-Печерській лаврі.

Сьогоднішній недільний день є особливий, бо, вшановуючи пам’ять свт. Григорія Палами і всіх преподобних Києво-Печерських, ми ніби продовжуємо святкувати Торжество Православ’я. Святий Григорій у свій час ревно став на захист православного вчення, а подвижники Києво-Печерської лаври святістю свого життя довели спасительність і силу віри православної. Готуючи нас до Великого посту, Свята Церква через богослужіння та повчання закликає всіх до покаяння, духовного оновлення, закликає скинути пута гріха. З настанням посту прийшов час сприятливий, час спасіння.

В цей Недільний день Церква з особливою силою розкриває нам православне вчення про піст, згадуючи пам’ять великого подвижника благочесня cвт. Григорія Палами, архиєпископа Фессалонітського, Чудотворця, майстерного богослова, який жив у XIV ст. Народився святий у 1296 р. в знатній константинопольській сім’ї. Незважаючи на те, що він рано втратив батька, був уже в юному віці відомий своєю начитаністю й освіченістю.
 Святитель Григорій Палама
Святителю Григорію, зважаючи на всі його позитивні якості, пропонували різні високі посади при імператорському дворі. Але він не бажав слави світу цього і, відхиливши всі пропозиції, в двадцятилітньому віці оселився на святій горі Афон, де став аскетом та ісіхастом. Треба сказати, що серед ченців Святої гори в XIV ст. був розповсюджений особливий рух – ісіхазм. Ісіхазм – від грецького слова «ісіхія» – безмовність, тиша. Послідовники цього руху вели особливий спосіб життя. Вони зводили свій розум до умоспоглядання. Через творення особливого молитовного правила, наприклад, – творення безперестанної Ісусової молитви, з’єднувалися з Богом. Молитва допомагала їм очистити розум та серце і це виражалось у баченні Божественного світла, саме такого світла, яке бачили апостоли на Фаворській горі, будучи очевидцями Преображення Господнього, про що апостол Петро говорить у своєму Другому Соборному посланні: «Бо ми сповістили вам силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величі»(2 Петр. 1. 16). Святителя Григорія Паламу через захист вчення про Благодатне світло почали називати «сином Божественного Світла». Проти вчення Григорія Палами виступив Варлаам – монах-філософ зі своїми послідовниками. Цей калабрійський чернець відкидав православне вчення про Благодатне світло, яке просвітлює внутрішню людину і інколи відкривається видимо, як це було на Фаворі і Синаї. Він навчав, що сутність Бога неосяжна для людей, що Божественне можна пізнавати тільки логічним шляхом через Писання, книги. Тому навчання набагато більше, ніж молитва простих неосвічених ченців, а бачене ними світло, як і світло Фаворське, є тварне.

На соборі, який був скликаний в 1341 р., єресь ченця Варлаама була переможена за допомогою мудрого богослова святого Григорія Палами, який зміг дати пояснення Божественного світла. Він називав його як нетварну Божественну енергію, яка витікає з природи Бога. За природою ми не можемо бути рівні Богові, а за благодаттю – можемо зблизитись з Ним.

Святитель навчав на основі досвіду святих, що благодать Всесвятого Духа не є щось тварне, як це стверджували на Заході. Ми здатні стати не тільки духовними, але й богоносними. Свт. Григорій Палама своїм глибоким богослів’ям, почерпнутим з багатовікового досвіду Церкви, а також на своєму власному досвіді подвижника-ісіхаста, привідкриває нам таїну єднання людини з Богом, а це і є головна мета не тільки Великого посту, але й всього життя людини. Свт. Іриней Ліонський навчає: «Слава Божа, сяйво Боже, Боже торжество – це людина, яка виросла до повної міри своєї величі».

Великою і невимовною радістю наповнюються серця вірних Української Православної Церкви, бо сьогодні, як світлосяйне сонце, засяяла пам’ять Собору усіх преподобних отців Києво-Печерських. Слово Собор означає зібрання. Так, ми сьогодні вшановуємо саме зібрання, великий сонм подвижників Печерського монастиря, які, як найясніші світильники, засяяли з надр печер, просвітили світлом свого благочестя нашу рідну землю і звістили радісну звістку Євангелія Христового з київських пагорбів по всій Русі.
 
Нині ми прославляємо не одного чи двох, а більше двохсот святих Божих, які входять до Собору преподобних Печерських. На чолі Собору стоять преподобні Антоній і Феодосій Києво-Печерські – засновники чернечого життя на Русі. Саме навколо цих преподобних згуртувалась велика школа подвижників, які сформували уяву про ідеал святості у свідомості побожних наших предків. Мовчальники, затворники, посники, прозорливі, цілителі, чудотворці прославляються сьогодні нами, як «Стовп вогнеподібний і світлосяйне сонце».
Собор преподобних Печерських
Сьогодні в печерах Київської лаври спочиває більше 120-ти угодників. Ніде в світі немає такого місця, де б прославилась така кількість святих, Печерський монастир є дорогоцінною духовною скарбницею нашого народу, показником святого життя побожних предків. Відвідуючи київські печери і прикладаючись до святих мощей, ми освячуємось благодаттю Духа Святого, яка діяла у преподобних отцях під час їхнього земного життя, і яка діє в їхніх чесних тілах і після їх блаженної кончини.

Про життя більшості преподобних Печерських нам нічого не відомо, але про їхній священний подвиг нам засвідчують нетлінні тіла цих праведників. Лавра стала колискою Православ’я в землях Русі, бо саме за зразком Києво-Печерської обителі на території не тільки теперішньої України, але й Росії, Білорусії створювалися чисельні монастирі. Печерські подвижники стали прикладом для наслідування всім нам і невипадково називаються Всесвітніми світильниками.

Саме заснування Києво-Печерського монастиря супроводжувалося різними знаменнями і чудесами. Матір Божа – Цариця Неба і землі – обрала столицю нашої держави Богоспасаємий град Київ собі за уділ, який після Єрусалиму і Афону є третім жеребом Пресвятої Богородиці. Тому ми, за словами ап. Павла: «Маючи довколо себе таку хмару свідків, скиньмо з себе всякий тягар і гріх, який нас обплутує, і з терпінням підемо на подвиг, який чекає на нас»(Євр. 12. 1). Повчаймося за словами свт. Григорія Палами, який в бесіді на 2-у Неділю Великого посту пише: «…поскільки Царство Боже приблизилось, то ділами покаяння зробімо себе достойними його, зробімо зусилля над собою, відкидаючи злі свавілля і навики; бо Царство Небесне здобувається силою, ті хто докладають зусиль отримують його. Наслідуймо терпіння, смирення і саму віру Богоносних отців, умертвивши наші тілесні члени земні: перемігши блуд, нечистоту, пристрасті, злі бажання і жадібність».

Нагадуємо, що у неділю, 4 березня, Літургія свт.Василія Великого, по закінченні якої відразу служиться Постова вечірня. Початок Літургії о 9.00.