Пророк Іона

22 вересня Православна Церква вшановує пам'ять пророка Іони. Це був один із так званих 12 малих пророків, твори яких були відносно невеликі і його книга не містить великої кількості пророцтв. Між тим, вона виділяється серед інших своєю історією та зв’язком з життям Господа нашого Ісуса Христа та одним епізодом, про який майже всі знають.

За Священним Переданням існує кілька версій походження пророка. Одна з них говорить, що він був наступником пророка Єлисея і пророкував за царювання Єровоама II у VIII столітті до Р. Х. За іншою версією, яка дійшла до нас від блаженного Ієроніма, пророк Іона – це син сарептської вдови, якого воскресив пророк Ілля. У будь-якому разі йдеться про важливу тяглість духовного процесу, яким Бог веде всесвітню історію.



У книзі пророка розповідається про його подорож до Ніневії, головного міста Ассирійського царства. «І було слово Господнє до Іони, сина Аміттая, таке: «Встань, іди до Ніневії, великого міста, і проголоси проти нього, бо їхнє зло піднялося перед Мною» (Іона. 1: 1-3) Враховуючи важку ситуацію в Ніневії у той час, пророк Іона не послухавши Бога та піддавшись людському страху, обирає інший шлях. Але Господь «Який наставляє грішників на шлях спасіння», так само і обраним своїм показує, що не вони обрали Бога, а Він їх. Це дуже важливий момент для всіх, хто задається питанням про Господа та Його участі в нашому житті.
Не встиг корабель з Іоною відплисти, як здійнялася буря. Злякавшись, моряки кинули жереб, який випав на Іону. Пророк зізнався і сказав викинути його за борт, після чого буря вщухла, а пророка проковтнув кит. У череві кита Іона молився три дні, що символізує триденне перебування в пеклі Господа нашого Ісуса Христа. Після цього пророка було викинуто на берег, звідки він направився на свою проповідь у Ніневію.
Проповідь Іони в Ніневії, безсумнівно, не обмежувалася лише передбаченням її загибелі через сорок днів. Він мав викривати злочини ніневитян і вказувати на можливість спасіння через покаяння. Якби він цього не робив, то у ніневитян не з'явилося б надії на спасіння, а лише розпач.

Послухавши Господа через пророка, ніневитяни наклали на себе піст і Господь за їхнє покаяння змилосердився над ними. Іона, бачачи, що люди почали нарікати на милосердя Боже, зневірився. І це теж один із важливих уроків цієї історії. Але події розвивались зовсім не так, як підказувала людська логіка. Після хвилини слабкості Іони Господь відкрив йому свій Промисел. Одного разу біля куреня пророка виросла рослина, яка дуже сподобалася чоловікові, бо захищала його від сонця, але наступного дня її підточив черв, і вона всохла. «Тоді сказав Господь: ти шкодуєш за рослиною, над якою ти не трудився і якої не вирощував, яка в одну ніч виросла і в одну ніч пропала; хіба Мені не пожаліти Ніневії, міста великого, у якому понад сто двадцять тисяч людей, які не вміють відрізнити правої руки від лівої, і безліч худоби?» (Іона. 4: 10-11).

Варто зауважити, що пророк Іона є одним з небагатьох, яких цитує Спаситель, про що ми читаємо в Євангелії від Матфея. Історія ж святого нагадує нам про необхідність слухняності Божій волі та про те, що милосердя Боже охоплює всі народи, незалежно від їхніх гріхів, і Господь хоче, щоб ми покаялися. Навіть коли ми не розуміємо Божих дій, Його мудрість і милосердя завжди спрямовані на спасіння людини. Згадаємо сьогодні пророка Іону та спробуємо зробити правильні висновки з його історії, яку вже багато століть переповідають християнські богослови.

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк

5363 5421 1533 9765

5159 3351 0939 4102