Про турботи повсякденного буття
24 червня 2023
Євангельський уривок третьої неділі по Зісланні Святого Духа (Мф. 6:22-33) є досить насичений змістом, тому звернімо нашу увагу на його другій частині.
«Не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити…», – чесно кажучи, досить безтурботна пропозиція від Ісуса Христа для тих, хто сумує за дитинством, за часом, коли ми не маємо ніякої відповідальності та можемо просто насолоджувалися красою життя. Та чи не можна ствердити, що попри мудрість та святість Ісуса Христа, попри Його Боже синівство, ці Його слова є… наївними? Адже як можна не турбуватися про щоденні справи, як?
Такі висновки дуже легко зробити, якщо концентрувати увагу лише на якомусь слові, забуваючи про інші та нехтуючи загальним контекстом сказаного, врешті забуваючи про поведінку самого Ісуса Христа (класична «тактика» маніпуляторів, які, на жаль, зустрічаються серед проповідників багатьох новітніх рухів та «нових церков»).
Необхідно пам’ятати, що Ісус Христос прийшов у першу чергу для того, щоби заповнити в нашому житті найбільшу пустку, спричинену відсутністю Бога, від Котрого ми відвернулися через гріх. Проповіді Христа звертають увагу слухачів саме на Бога, являють Своїм учням Його правдиве обличчя. І ця потреба Бога є настільки живою та актуальною, що її неможливо протиставити щоденним проблемам.
А й насправді, наше життя – це не лише їсти, пити, одягатися, пересуватися…, наше життя є більше: воно має духовне начало, котре нічим матеріальним просто не може насититися. Ісус Христос наголошує на первинності, можна сказати, на «ексклюзивності» духовного начала, наголошує на тому, що питання Бога повинно займати центральне місце (так само як духовне начало в житті людини є тим, що оживляє тіло – при цьому ніхто не говорить про те, що про тіло потрібно забути, адже саме з себе це буде прямим порушенням заповіді «не вбий»).
Прийняття живого Бога в своє життя додає нам духа мудрої та розважної «безтурботності», бо вірою ми приймаємо Бога як нашого Небесного Отця, Котрий про нас дбає і ніколи нас не залишає. І саме ця впевненість у завтрашньому дні і відрізняє віруючих людей від тих, кого серце наповнене духом поганства, де центром і протагоністом усього є лише сама людина.
«Не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити…», – чесно кажучи, досить безтурботна пропозиція від Ісуса Христа для тих, хто сумує за дитинством, за часом, коли ми не маємо ніякої відповідальності та можемо просто насолоджувалися красою життя. Та чи не можна ствердити, що попри мудрість та святість Ісуса Христа, попри Його Боже синівство, ці Його слова є… наївними? Адже як можна не турбуватися про щоденні справи, як?
Такі висновки дуже легко зробити, якщо концентрувати увагу лише на якомусь слові, забуваючи про інші та нехтуючи загальним контекстом сказаного, врешті забуваючи про поведінку самого Ісуса Христа (класична «тактика» маніпуляторів, які, на жаль, зустрічаються серед проповідників багатьох новітніх рухів та «нових церков»).
Необхідно пам’ятати, що Ісус Христос прийшов у першу чергу для того, щоби заповнити в нашому житті найбільшу пустку, спричинену відсутністю Бога, від Котрого ми відвернулися через гріх. Проповіді Христа звертають увагу слухачів саме на Бога, являють Своїм учням Його правдиве обличчя. І ця потреба Бога є настільки живою та актуальною, що її неможливо протиставити щоденним проблемам.
А й насправді, наше життя – це не лише їсти, пити, одягатися, пересуватися…, наше життя є більше: воно має духовне начало, котре нічим матеріальним просто не може насититися. Ісус Христос наголошує на первинності, можна сказати, на «ексклюзивності» духовного начала, наголошує на тому, що питання Бога повинно займати центральне місце (так само як духовне начало в житті людини є тим, що оживляє тіло – при цьому ніхто не говорить про те, що про тіло потрібно забути, адже саме з себе це буде прямим порушенням заповіді «не вбий»).
Прийняття живого Бога в своє життя додає нам духа мудрої та розважної «безтурботності», бо вірою ми приймаємо Бога як нашого Небесного Отця, Котрий про нас дбає і ніколи нас не залишає. І саме ця впевненість у завтрашньому дні і відрізняє віруючих людей від тих, кого серце наповнене духом поганства, де центром і протагоністом усього є лише сама людина.
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
4149 6293 1322 1459
4149 4390 0091 7074
або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА