Що робити з освяченим у храмі?

25 червня 2021
Що робити з освяченим у храмі? Це питання повстає перед кожним, хто періодично відвідує церкву. Спробуємо на нього відповісти з християнської точки зору.



Навіщо звершують освячення певних речей побуту, предметів вжитку, їжі, зілля? Для того, щоби в життя людини, в її діяльність, думки й помисли сходило Боже благословення. Водночас помилково вважати, що освячені предмети самі собою набувають якоїсь магічної, чарівної сили. Християни добре знають, що не талісмани чи амулети оберігають нас, а Сам Господь. Пам’ятаймо ми і другу заповідь Божу, яка застерігає нас від ідолопоклонства: «Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у воді нижче землі; не поклоняйся їм і не служи їм» (Вих. 20: 4 – 5).

Тож як правильно ставитися до освяченого у церкві, як з ним поводитись і чому побутує думка, що освячене у храмі ні в якому разі не можна викидати? Останнє твердження походить від благоговіння і шани до освяченого. Але варто пам’ятати, що освячене зілля, крашанки, паски, рушники, великодні кошики та інші освячені предмети, як і все тлінне та рукотворне на цій землі, мають певні фізичні властивості, тож цілком природно, що з часом або під впливом різноманітних факторів вони можуть псуватися, в’янути, розбиватися тощо. І тут не варто шукати або вигадувати замість пояснення якихось особливих «попереджень», «Божих покарань», «дій потойбічних сил, злих духів» чи чогось подібного. Маємо подякувати Господу за те, що Він дав нам цю річ чи поживу на нашу користь і втіху, і вчинити з нею розумно й природно.

Не варто, як інколи радять, влаштовувати особливі жертовні спалення чи закопування (десь, щоб людське око не бачило і нога не ступала), або нагромаджувати те, що вам вже не потрібне, у своїх оселях. Якщо розбилася дорога серцю ікона – її завжди можна спробувати полагодити, якщо накопичилась дитяча релігійна література, а діти вже виросли – книги можна віддати у сиротинці чи в бібліотеки. Якщо залишаються паски чи крашанки – ними можна поділитися з нужденними, одинокими, лишень озирніться навколо. Зі шматочків пасок виходять смачні сухарики до чаю, а подрібнена яєчна шкаралупа – гарне добриво для ґрунту. Якщо освячені у Вербну неділю гілочки поставити у воду – потім їх можна буде десь висадити у ґрунт, і вони будуть щороку вас радувати новими «котиками». А освячені на Трійцю чи Маковія букети із різнотрав’я, квітів чи зілля можна згодом використати для заварювання корисних трав’яних напоїв або під час купання немовлят.
Безперечно, що освячені речі, коли вони стали не придатними до вживання, не варто просто викидати у загальне сміття. За церковними приписами з належною повагою такі речі можна спалити, закопати в землю – але цій дії не слід надавати «містичного» значення.

Головне, пам’ятайте: все, що освячується у церкві, по суті, спрямоване на освячення людини – її дій, думок, почуттів, вчинків. У молитві на освячення зілля священник, звертаючись до Творця, першочергово дякує Йому за те, що Він «повелів землі родити плоди у свій час на радість і на життя людям», а також просить Господа «насіння це з різноманітним зіллям і квітами, принесеними у святий храм цей, благослови і освяти Духом Твоїм Святим. І рабів Твоїх цих, що принесли це зілля, квіти і насіння, від усякої скверни очисти…». Тож під час молитви благословляються не лише зілля і квіти, а й насіння, таким чином спонукаючи людей не лише зривати і споживати, а й насаджувати, вирощувати, піклуючись про себе і довкілля.

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
 
Приватбанк
Для сайту 4149 6293 1322 1459
 
4149 4390 0091 7074

або

5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА