Святий благовірний князь Ігор

02 жовтня 2021
 Сьогодні, 2 жовтня, Православна Церква України вшановує пам᾿ять святого благовірного князя Ігоря, а саме перенесення його мощей з Києва до Чернігова.

Святий Ігор належав до роду Ольговичів, був сином Олега Святославовича. Жив князь в першій половині ХІІ століття. Брав участь в походах і боях. Час його життя припав у важкий період, коли велась боротьба за першість на Русі між Ольговичами і Мстиславовичами. У 1138 році київським князем став старший брат Ігоря Всеволод. Його гордовите правління тривало всього декілька років і було наповнене багатьма війнами. Через це київський народ незлюбив Всеволода. Після того, як князь оголосив, що  у випадку його смерті правління перейде до його брата Ігоря, ненависть до Ольговичів серед народу наростала все більше.



В 1146 році князь Всеволод помер. Тоді владу приймає князь Ігор. Мимоволі вся та ненависть народу переходить на нього. Народне віче, яке присягалося у вірності князю, пізніше відрікається від нього. Коли відбувається битва під Києвом між військами князя Ігоря і Ізяслава Мстиславовича, київські війська переходять на сторону Ізяслава. Князя Ігоря беруть в полон. Таким чином його князівство протривало всього два тижні.



Будучи у полоні, святий сильно захворів і міг померти. Будучи тяжко хворим, приймає рішення прийняти чернецтво. Він був пострижений у монахи з ім’ям Гавриїл в Київському Феодосіївському монастирі. Після цього Божим промислом князь одужав. Зцілений не тільки тілом, але й душею князь Ігор більше не шукав влади і не намагався повернути втрачене. Він розумів, що і життя, і влада дається Богом. Залишився в монастирі, проводив свій час у молитвах і роздумах про Вічність. Любив читати церковні книги, цікавився піснеспівами і часто ходив на богослужіння. Сумлінно виконував монастирський устав, молився і постився.
Тим часом боротьба за Київ тривала. Двоюрідні брати князя Ігоря вирішили заманити князя Ізяслава Мстиславовича в похід, щоб його вбити. Коли задум чернігівців відкрився, обурені кияни обурилися. Маючи бажання помститися роду Ольговичів, київське віче вирішило розправитися над князем-монахом. Духовенство і сам князь Ізяслав старалися врозумити їх та не допустити кровопролиття, проте їм цього не вдалося. Перебуваючи у храмі, монах Ігор молився за богослужінням перед іконою Богородиці. Увірвавшись під час служби, його схопили, вивели за ворота монастиря і по звірячому вбили. Після цього ще й наругалися над бездиханним тілом. Ввечері, коли тіло князя Ігоря було принесено до храму, то Бог явив чудо – у храмі загорілися свічки. На наступний день князя-монаха похоронили на окраїні Києва у монастирі святого Симеона.



Через деякий час від мощей стали проявлятися чудеса. У 1150 році князь Чернігівський Святослав Ольгович переніс мощі свого брата у Чернігів в Спасо-Преображенський собор.
Якщо подивитися на життєвий шлях князя Ігора, то побачимо, що він справді нелегкий. Після свого зцілення, він змінює своє життя, можна сказати, що стає зовсім іншою людиною. Згадуються слова зі Святого Письма: «Хто хоче йти за мною, хай зречеться себе, і візьме хрест свій, і йде за мною» (Мк.8:34). Так і святий князь, прийнявши чернецтво, зрікається свого гордовитого я і, піклуючись про свою безсмертну душу, несе життєвий хрест. Він відкриває своє серце для Бога.
Ми з вами теж маємо кожен свій хрест. Ці слова Святого Письма звернені і до нас. У нашому земному житті ми буває робимо помилки, живемо в гріху і доволі часто духовно падаємо. На прикладі святих угодників Божих бачимо, що у своєму житті нам потрібно проявляти смирення, любов, інші християнські чесноти та уповати на Бога. Якщо ми будемо старатися нести свій хрест добровільно, зі смиренням, відкривати своє серце для Бога, а закривати для гріха, то Господь обов’язково нас благословить і допоможе.
Молитвами святого благовірного князя Ігоря хай укріпить Господь всіх нас у цей непростий час, дасть нам сили безропотно нести кожному свій життєвий хрест і прославляти Нашого Творця. Амінь.
                                                                                        о. Олександр Літинський



Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк
4149 4390 0091 7074


Для сайту 4149 6293 1322 1459

або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА