День військового капелана
24 жовтня 2022
25 жовтня, Церква вшановує пам’ять святителя Мартина Милостивого, архієпископа Турського, який жив у IV столітті, а також ми відзначаємо День військового капелана. Адже саме слово «капелан» пов’язане з життям цього святого.
Колись святий Мартин, будучи вправним військовим офіцером, поділився половиною свого плаща, який називали «капа» (лат. cappa), аби взимку зігріти жебрака. Згодом та «капа» стала предметом вшанування у французькій армії: для неї був створений похідний храм-шатро, який назвали «капелою» (лат. сapella), а відповідальність за неї ніс священник, якого називали «cappellanus» – капеланом.
Тож інститут духовної опіки бере свій початок багато століть тому та існує нині практично в усіх арміях світу. Але капеланство – це не лише служіння священників у зоні бойових дій. Це служіння людям, які перебувають в особливих обставинах життя (ув’язненим, хворим, військовим, родинам полеглих захисників тощо). І мета капеланства – забезпечити духовну підтримку всім, хто цього потребує.
У Православній Церкві України капеланське служіння нині несуть 750 священників, з них 600 – в українському війську, решта – в пенітенціарних та медичних закладах нашої країни. Наш другий священник о.Геннадій Рохманійко наразі є капеланом військового шпиталю, а нещодавно служив у прикордонників, які боронять нашу державу від російського агресора. Чимало отців Харківської єпархії також є капеланами і допомагають ЗСУ під час війни.
Під час війни наші капелани перебували в окупації та зазнали поранень, але гідно несли своє служіння.
В умовах війни навіть правлящий архієрей єпископ Харківський і Богодухівський владика Митрофан є військовим капеланом і постійно допомагає наших військовим.
Капеланів називають посланцями добра, вірними порадниками, цілителями душ, друзями. Їхні очі бачили багато несправедливості, болю, жалю, відчаю, а серця сповнені співчуттям та щоразу переживають чиєсь горе як власне. Вони – теж люди, тому часом і плачуть разом з іншими, і моляться, і переживають… Але не за себе – за інших! Бо суть їхнього служіння – «Завжди бути поруч».
Де вони черпають сили? У слові Божому, у силі духу, діяльній вірі в Господа та незнищенній надії на Його допомогу. Давайте сьогодні подякуймо усім капеланам за їхнє віддане служіння та у своїй молитві попросимо для них, найперше, сил – духовних і фізичних. Наразі вони всі на війні і їм вкрай необхідна наша допомога. та підтримка. Нехай Всемилостивий Господь оберігає кожного з капеланів!
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
4149 6293 1322 1459
4149 4390 0091 7074
або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА
Колись святий Мартин, будучи вправним військовим офіцером, поділився половиною свого плаща, який називали «капа» (лат. cappa), аби взимку зігріти жебрака. Згодом та «капа» стала предметом вшанування у французькій армії: для неї був створений похідний храм-шатро, який назвали «капелою» (лат. сapella), а відповідальність за неї ніс священник, якого називали «cappellanus» – капеланом.
Тож інститут духовної опіки бере свій початок багато століть тому та існує нині практично в усіх арміях світу. Але капеланство – це не лише служіння священників у зоні бойових дій. Це служіння людям, які перебувають в особливих обставинах життя (ув’язненим, хворим, військовим, родинам полеглих захисників тощо). І мета капеланства – забезпечити духовну підтримку всім, хто цього потребує.
У Православній Церкві України капеланське служіння нині несуть 750 священників, з них 600 – в українському війську, решта – в пенітенціарних та медичних закладах нашої країни. Наш другий священник о.Геннадій Рохманійко наразі є капеланом військового шпиталю, а нещодавно служив у прикордонників, які боронять нашу державу від російського агресора. Чимало отців Харківської єпархії також є капеланами і допомагають ЗСУ під час війни.
Під час війни наші капелани перебували в окупації та зазнали поранень, але гідно несли своє служіння.
В умовах війни навіть правлящий архієрей єпископ Харківський і Богодухівський владика Митрофан є військовим капеланом і постійно допомагає наших військовим.
Капеланів називають посланцями добра, вірними порадниками, цілителями душ, друзями. Їхні очі бачили багато несправедливості, болю, жалю, відчаю, а серця сповнені співчуттям та щоразу переживають чиєсь горе як власне. Вони – теж люди, тому часом і плачуть разом з іншими, і моляться, і переживають… Але не за себе – за інших! Бо суть їхнього служіння – «Завжди бути поруч».
Де вони черпають сили? У слові Божому, у силі духу, діяльній вірі в Господа та незнищенній надії на Його допомогу. Давайте сьогодні подякуймо усім капеланам за їхнє віддане служіння та у своїй молитві попросимо для них, найперше, сил – духовних і фізичних. Наразі вони всі на війні і їм вкрай необхідна наша допомога. та підтримка. Нехай Всемилостивий Господь оберігає кожного з капеланів!
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
4149 6293 1322 1459
4149 4390 0091 7074
або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА