Багато званих, та мало обраних

24 грудня 2022
 Євангельське читання двадцять восьмої неділі по Зісланні Святого Духа (Лк. 14:16-24) представляє нам притчу про запрошених на велику вечерю. Коли чуємо цей уривок, дещо дивними видаються нам відповіді цих людей. І справедливо, бо вони направду є дивними. Жодна з тих відмовок, які називають запрошені, зовсім не є причиною.


 
Перший і другий щось надбали: один – поле, інший – волів. І кажуть, що хочуть ось тепер подивитися на куплене. Доволі дивно, бо воно уже куплене і слід раніше було на нього дивитися. Та й зрештою, такі оглядини нічого вже не змінять. До того ж весільний бенкет, на який вони запрошені, наскільки можна зрозуміти, проводиться у вечірній час. А хто ж увечері радше, ніж удень йде дивитися на поле чи випробовувати волів? Погодьтесь, можна було би вранці зробити оглядини, а ввечері прийти до друзів на святкову трапезу. Третій також має також безпричинну підставу не прийти: він одружився. Це, звісно, добре, але чому ж то є перешкодою прийти на вечерю? Невже дружиною йому радіти лише цей вечір, а не ціле життя? Могли би піти до гостей разом. Словом, усі названі відмови є не вагомими причинами, а, скоріш, знайденими приводами, щоби не відгукнутися на запрошення. І поле, і воли, і тим більше щойно укладене подружнє життя є важливими, однак притча явно показує, що вони не можуть бути першорядними. І поле можна було оглянути наступного дня по вечері. І волів можна було випробувати пізніше. Та й радіти молодою дружиною можна було в усі інші дні. А вечерю можна було споживати лише цього вечора. Бо не відгукнувшись раз на запрошення, ніхто уже з них запрошеним ніколи не буде (пор. 14:24). Отакою є глупота людей, що воліють замінювати першорядне другорядним і причинами такої заміни називати зовсім безпричинні речі.
Багато християн, які приймають запрошення Господа прийти на Його Євхаристійну вечерю, роблять це часто і навіть дуже часто, але не завжди. Якось колись знаходиться якась причина не прийти на недільне богослужіння нехай один-єдиний раз у піст чи навіть у рік. І та причина здається найвагомішою з можливих: втома, безсонна ніч напередодні, весілля, нестача часу, далека подорож, запланований відпочинок… Але хіба мало схожого між нашими причинами і вигадками євангельських запрошених? Хіба хочемо ми, як євангельські герої притчи, опинитися в ситуації, коли більш ніколи не будемо запрошені? Хіба усі ці причини є справді причинами?



Попереду остання недільна Літургія 2022 року. Час подякувати Богу за все, що він дав нам, як би важко не було в ці дні. Ми маємо новий досвід, обставини життя та велику надію. Спробуємо осмислити для себе прожитий час і цю євангельську притчу.

Початок Літургії 25 грудня о 10 ранку. По закінченні служби до нашого храму пластуни привезуть Віфліємський вогонь миру, а ми вже вітатимось «Христос народився! Славімо Його!».

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк

4149 6293 1322 1459

4149 4390 0091 7074


або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА