Вміння приймати Божий Дар

14 січня 2023
«Віра твоя спасла тебе», – каже Ісус у відповідь на прохання про прозріння, і наполегливий сліпий отримує дар зцілення. Спаситель, як добрий самарянин, який на тій же Єрихонській дорозі не пройшов повз поранену жертву розбійників, не залишає того, хто сидить край дороги і просить милостиню, і милує його.

Часто віру розуміють як стан пасивний, даний людині виключно ззовні. Часом можна почути, що «вам, вірним, легко, вам віра дана, а мені от – ні, я от не вірю». І складається враження фатальної зумовленості, за якої Бог одним дає благодатні і світлі дари віри і надії, а інших залишає «в пітьмі і тіні смертній», залишає їх «обділеними», «недодає» їм віри, а оскільки спасіння ставиться від віри в залежність, значить, «недодає» і спасіння.

Такий погляд на природу віри зводить її на рівень певного навіювання, зовнішньої маніпуляції, робить віру чужою, відокремленою від вірного. Звичайно, віра – це дар і дар великий, але Бог, пропонуючи його людині, залишає їй свободу прийняття цього дару, тим самим даючи нам «стати причиною». Віра – явище сінергійне, у прямому перекладі з грецької – «разом роблене», результат постійного вольового зусилля із прийняття і збереження запропонованого Богом подарунка.

Сліпий, звичайно, чув вже про Ісуса і Його чудеса, дізнавшись, що Він проходить повз, не сидить пасивно біля узбіччя, а кричить. Кричить всупереч спробам тих, «що йшли попереду», змусити його мовчати, кричить, вимагаючи вже не милостині, яку він просив раніше в перехожих, а милості, помилування. «Ісусе, Сину Давидів, помилуй мене!» (Лк. 18:39).



Сліпий просить про допомогу і Ісус запитує його: «Чого ти хочеш від Мене? Він сказав: Господи, щоб мені прозріти! Ісус сказав йому: прозри! Віра твоя спасла тебе» (Лк. 18:41-42).
Дар прозріння дається сліпому на його наполегливе прохання, дар спасіння вручається тому, хто своєю вірою готовий його прийняти. Спаситель ставить спасіння в залежність від того, хто спасається.

Але отримання дару спасіння – не одномоментне звершення, не разова акція. Докладаючи зусиль до спасіння вірою, людина співпрацює з Богом і отримує від Нього усе нові дари, входить у спілкування з Ним, починає наслідувати Божу волю і ділитися вірою з іншими. «І він умить прозрів і пішов за Ним, славлячи Бога; і всі люди, побачивши це, віддали хвалу Богові» (Лк. 18:43).

Честь «бути причиною» стає з дару одній людині даром багатьом. Бог творить справу спасіння через людей, збираючи їх у Свою Церкву, щоб через віру одних врятувати інших, щоб дар, прийнятий одним, збагатив і других. І робить це Господь не з досконалості і заслуг тих, кого закликають, а з милості Своєї, пропонує усім, хто страждає на сліпоту гріха, прозріння, як дарував Він його Своєму гонителеві Савлу на дорозі в Дамаск.

Про це і говорить апостол у своєму посланні до Тимофія: «Вірне і всякого прийняття гідне слово, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішників, серед яких я перший. Та для того я й помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першому показав усе довготерпіння, як приклад для тих, які будуть вірувати в Нього, для життя вічного. Цареві ж віків нетлінному, невидимому, єдиному, премудрому Богові честь і слава на віки вічні. Амінь» (1Тим. 1:15-17).
о. Гліб Козлов
 
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк
 4149 6293 1322 1459

4149 4390 0091 7074


або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА