Зміст і форма Великого посту

Ми просимо Бога благословити наш піст, але варто пам’ятати, що не всяка молитва, не всяке богослужіння і не всякий говіння є угодними Богові. Адже можуть бути і тривалі моління, і пишні багатогодинні служіння, і суворі постування з накладенням на себе багатьох обмежень – але Бог може відкинути все це, якщо за цією формою немає належного наповнення.

Послухаємо, що Сам Всевишній промовляє до людей через пророка Ісаю: «Для чого Мені безліч жертв ваших? – говорить Господь. Я пересичений всепаленнями баранів і жиром відгодованої худоби, і крови тельців і агнців і козлів не хочу. Коли ви приходите стати перед лице Моє, хто вимагає від вас, щоб ви топтали двори Мої? Не носіть більше дарів марних: куріння огидне для Мене; новомісяч і субот, святкових зібрань не можу терпіти: беззаконня – і святкування! [...] І коли ви простягаєте руки ваші, Я закриваю від вас очі Мої; і коли ви примножуєте моління ваші, Я не чую: ваші руки повні крови.

Обмийтеся, очистіться; віддаліть злі діяння ваші від очей Моїх; перестаньте чинити зло; навчіться чинити добро, шукайте правди, рятуйте пригнобленого, захищайте сироту, заступайтеся за вдову. Тоді прийдіть – і розсудимо, – говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багряне, – як сніг убілю; якщо будуть червоні, як пурпур, – як вовну убілю» (Іс. 1: 11-13,15-18).

Отже, у цих словах Господь попереджає, що молитви і богослужіння, зовнішнє виконання приписів закону та духовної традиції, якщо все це не сполучається з ділами правди, з милосердям до ближніх – такі молитви, служіння і пости не угодні Всевишньому. Так сказано і у словах покаянного псалма: «Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. Жертва Богові – це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш» (Пс. 50: 18-19).
Тому, входячи в час посту, ми просимо, щоби Господь допоміг нам зробити його справді плідним. Просимо, щоби молитви наші Він милостиво вислухав, щоби служіння наші – прийняв. Щоби форму посту, яку подає нам Церква як зразок, кожен з нас наповнив належним змістом: сльозами покаяння і полум’яною щирою молитвою, золотом навчання у словах Євангелія, перлами жертовної любові та дорогоцінним камінням добрих діл.



Господь грізно застерігає нас від спокуси дотримуватися лише зовнішньої форми Його шанування, але водночас Він надихає нас обіцянкою бути милостивим, якщо ми справді будемо виявляти розкаяння та бажання виправитися. Якими би важкими не були наші гріхи, як би сильно ми не призвичаїлися до неправедного життя – Бог обіцяє нам Свою всесильну допомогу. «Якщо будуть гріхи ваші, як багряне, – як сніг убілю; якщо будуть червоні, як пурпур, – як вовну убілю» – каже Він через пророка.
Тому і ми, входячи в дні Великого посту, з одного боку остерігаємо себе від того, щоби він не зводився лише до обмежень у їжі чи інших формальних речей, але був наповнений змістом. А з іншого боку – підбадьорюємо себе надією, що коли прикладемо власні зусилля, то Господь додасть нам духовних сил, зміцнить нас у вірі, очистить через покаяння, оновить і виправить.

Щоби справді гідно звершити піст серед різних його умов ми маємо одну, на якій сьогодні Церква особливо наголошує – умову прощення провин наших ближніх. Про це нагадує нам і читання з Євангелія, яке ми чули на літургії, про це щоразу нагадують нам слова молитви Господньої: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Нагадує про цей обов’язок і притча про немилосердного позичальника, який сам ублагав царя простити йому невідплатний борг, а ближньому своєму значно менший борг не побажав не лише простити, але навіть і надати відтермінування виплати.



Кожен з нас має провини перед Богом і ближніми. Немає людини, яка жила би – і не згрішила. Тому кожна людина потребує, щоби просити прощення у своїх провинах, а також має від серця сама прощати.
                             Із проповіді митрополита Київського і всієї України Епіфанія

Як і минулорічний, так і нинішній Великий піст буде для нас усіх, насамперед, постом жертовності. Бо війна накладає свій важкий відбиток на все, чого торкається. Вона може змінити форму, але не змінить суті посту: жертовність, посилена молитва, справи милосердя і самообмеження – заради духовного зміцнення, духовної підтримки, духовної перемоги. З цією метою будемо постувати і ми.
Нагадаємо, що Великий піст – найдовший у православній традиції. Він триває сім тижнів, або 48 днів. Останній тиждень посту називається Страсним (а кожен його день – Великим), а попередні тижні шість тижнів – Святою Чотиридесятницею.
Правила Великого посту, яких ми нині дотримуємося, були встановлені в перших століттях, а закріплені та доповнені в монастирях Православної Церкви впродовж VI – XI століть. Ці правила призначені для всіх православних християн, а не лише для ченців.



Великий піст має винятковий устав богослужінь, серед його особливостей такі:

1. Повні Божественні літургії звершуються лише у суботні та недільні дні, а також у великі свята.
2. Літургія ранішеосвячених дарів звершується у середу та п’ятницю.
3. Три суботи Великого посту є поминальними (друга, третя і четверта).
4. У перші чотири дні Великого посту на Повечір’ї читається покаянний канон преподобного Андрія Критського. Ще раз повністю він читається ввечері середи п’ятого тижня посту.
5. Наприкінці кожного великопостового богослужіння з понеділка по п’ятницю, а також в перші три дні Страсного тижня – з доземними поклонами читається молитва святого Єфрема Сиріна, яка була укладена в IV столітті.

Блаженнійший Митрополит Епіфаній порівняв шлях посту зі шляхом співстраждання Ісусу Христу. Як страждав Христос? Невинно! Він страждав не за Свої провини, бо як Син Божий Він безгрішний і ніколи ніякого зла не вчинив. Нині весь український народ страждає в жахливих реаліях війни. Ці страждання теж невинні, бо ніякого зла український народ не вчинив росії, яка на нас напала і мучить. А відтак те, що ми зараз терпимо, з духовної точки зору є співстражданням Христу, тобто невинним стражданням.

Наші страждання великі, важким є і той хрест, який ми всі з вами несемо. Однак втіхою нам нехай буде усвідомлення того, що наші невинні страждання неодмінно увінчаються перемогою і славою вічною, як увінчалися ними і страждання Христові.
Тому зараз, розпочинаючи шлях Великого посту, ми повинні зміцнювати свої сили і надихатися усвідомленням неминучості перемоги правди, добра і світла. До Великодня – сім тижнів!

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.