Святитель Іов (Борецький)

15 березня Церква вшановує пам'ять святителя Іова (Борецького). Він був визначною постаттю в історії української філософської думки початку  XVI- кінця XVII століття, прославленим представником шляхетного роду, культурним і освітнім діячем.

Іван Матвійович Борецький народився  у 1560 році в селі Гміна Бірча, яке на той час входило до воєводства Речі Посполитої. Батько Матвій Борецький – дрібний український шляхтич. Припускаються думки, що Львівська братська школа стала саме тим місцем отримання освіти, але не зважаючи на знання латинської мови, Іван Борецький без сумніву міг навчатися в Острозькому греко-латино слов’янському колегіумі, крім того і в Краківському університеті.

З 1604 року з Краківського університету майбутній святитель повертається в Україну. Він призначається на посаду ректора у Львівській братській школі, займається викладанням грецької та латинської мови. У 1605 році – прибуває у місто Вільно (сучасний Вільнюс) і вступає в братство. З 1611 року – Іван був висвячений в сан священика і направлений у Свято-Воскресенську церкву. З 1615 – 1618 років – організатор, ректор братської школи у Києві.



У цьому ж місті в Михайлівському Золотоверхому монастирі 1619 року приймає постриг з чернечим ім’ям Іов, а його дружина стає ігуменею монастиря святого апостола і євангеліста Івана Богослова (поруч з Михайлівським Золотоверхим).  З жовтня 1620 року – Іов обирається на київську митрополичу кафедру. Веде активну боротьбу разом з військом Запорізької Січі та наполягає на тому, щоб єрусалимський патріарх Теофан ІІІ повернув  легальні права устрою ієрархії української церкви.
Вдавався до радикальних методів, коли це стосувалося питання унії з православ’ям. Самостійно діяти не міг, тому звертався за надійною підтримкою до Великого князівства Литовського (підтримувало протестантів). У нього була схильність до об’єднання православних та унійних церков, втім цьому перешкоджала опозиція запорозького війська.

Іов Борецький в оборону православної віри написав низку творів. Так, наприклад в «Протестації», датованій 1621 роком, митрополитом гостро засуджується Берестейська унія 1596 року, та також здійснені утиски Річчю Посполитою на православне населення, підноситься справжній вияв героїзму запорізьким військом в захисті української церкви, народу. До тож авторству Борецького приписується полемічний твір «Пересторога», антиунійного і атикатолицького характеру, з метою збереження православ’я.

Борецький був духовним і політичним наставником майбутнього київського митрополита Петра Могили. Зробив чимало для православної церкви: заснування парафіяльної школи, затвердження грамотами братств, дбання та забезпечення розвитку світської і духовної освіти, благодійництво, організація церковного співу. З 1628 -1629 років – відбувається зустріч з унійним митрополитом Йосифом Вельямином Рутським і здійснюється спроба замирення української церкви, не зумівши залучити до цієї справи козацтво.



Перед своє смертю заповідав Петру Могилі завершити розпочату Борецьким освітню справу. Мирополит Іов помер навесні 1631 року. Поховання борця за віру та мир звершено у Михайлівському Золотоверхому монастирі.

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.