УПЦ МП не є каноничною і незалежною церквою.
06 квітня 2023
З канонічної точки зору на території незалежної України можлива лише одна помісна автокефальна Православна Церква — Православна Церква України, яка має давню історію і була утверджена у новому статусі внаслідок рішень Об’єднавчого Собору 15 грудня 2018 року.

На Об’єднавчий Собор українських православних Церков Вселенським Патріархом були запрошені усі православні архієреї в Україні — у тому числі так званої Української Православної Церкви (Московського патріархату). За підсумками цієї визначної події колись розділені ручаї Українського Православ’я поєдналися в один і постала єдина помісна Православна Церква.
На початку 2019 року ПЦУ отримала Томос і була включена в Диптих автокефальних Церков, тобто стала єдиною канонічно визнаною Православною Церквою на території Української Держави.
В Томосі зазначено: «Визначаємо та проголошуємо, щоб УСЯ Православна Церква, що знаходиться в межах політично сформованої та цілковито незалежної держави України разом із Священними Митрополіями, Архієпископіями, Єпископіями, монастирями, парафіями та ВСІМА в них церковними установами, котра знаходиться під покровом Засновника Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви Боголюдини Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, існувала віднині канонічно автокефальною, незалежною та самоврядованою, маючи Першого в церковних справах і визнаючи кожного канонічного її Предстоятеля, який носить титул «Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України».
Це означає, що з канонічної точки зору духовенство та вірні, які вважають себе приналежними до УПЦ (МП), насправді мають обовʼязок належати до єдиної Православної Церкви України, хоча й противляться цьому.
Наразі не можна ставити питання про якесь повторне об’єднання або злиття православних церков в Україні — адже єдина Помісна Церква постала ще у 2018 році. І ставити під сумнів її єдність, або й взагалі від неї відмовлятися, як це нині роблять діячі УПЦ (МП), — означає йти всупереч канонічному порядку та заперечувати незалежність і неподільність Української держави.
Відомими є оприлюднені висновки спеціальної релігієзнавчої комісії, що УПЦ (МП) зберігає церковно-канонічний зв’язок з Російською Православною Церквою навіть під час повномасштабної війни РФ проти України. Вона не має статусу автономної, тим більше - автокефальної Церкви, який би визнавався іншими Церквами, а отже, з точки зору канонічного права, є структурним підрозділом РПЦ, що діє на території України.

Відповідно до канонічного принципу територіальності, який є невід'ємним фактом православної еклезіології, жодна Церква не може бути присутньою в межах юрисдикції Церкви України — тоді як юрисдикцією ПЦУ є вся територія незалежної та неподільної держави Україна.
Втім, для подолання непорозуміння, викликаного зокрема російською пропагандою та намаганням ворога зберегти свій вплив в Україні навіть після повномасштабного вторгнення, потрібен діалог. ПЦУ на всіх рівнях готова до такого діалогу, про що неодноразово свідчила у закликах те зверненнях. На жаль дотепер всі зі заклики з боку керівництва УПЦ (МП) відкидалися та заперечувалися.
Приватбанк
4149 6293 1322 1459
4149 4390 0091 7074
або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА

На Об’єднавчий Собор українських православних Церков Вселенським Патріархом були запрошені усі православні архієреї в Україні — у тому числі так званої Української Православної Церкви (Московського патріархату). За підсумками цієї визначної події колись розділені ручаї Українського Православ’я поєдналися в один і постала єдина помісна Православна Церква.
На початку 2019 року ПЦУ отримала Томос і була включена в Диптих автокефальних Церков, тобто стала єдиною канонічно визнаною Православною Церквою на території Української Держави.
В Томосі зазначено: «Визначаємо та проголошуємо, щоб УСЯ Православна Церква, що знаходиться в межах політично сформованої та цілковито незалежної держави України разом із Священними Митрополіями, Архієпископіями, Єпископіями, монастирями, парафіями та ВСІМА в них церковними установами, котра знаходиться під покровом Засновника Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви Боголюдини Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, існувала віднині канонічно автокефальною, незалежною та самоврядованою, маючи Першого в церковних справах і визнаючи кожного канонічного її Предстоятеля, який носить титул «Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України».
Це означає, що з канонічної точки зору духовенство та вірні, які вважають себе приналежними до УПЦ (МП), насправді мають обовʼязок належати до єдиної Православної Церкви України, хоча й противляться цьому.
Наразі не можна ставити питання про якесь повторне об’єднання або злиття православних церков в Україні — адже єдина Помісна Церква постала ще у 2018 році. І ставити під сумнів її єдність, або й взагалі від неї відмовлятися, як це нині роблять діячі УПЦ (МП), — означає йти всупереч канонічному порядку та заперечувати незалежність і неподільність Української держави.
Відомими є оприлюднені висновки спеціальної релігієзнавчої комісії, що УПЦ (МП) зберігає церковно-канонічний зв’язок з Російською Православною Церквою навіть під час повномасштабної війни РФ проти України. Вона не має статусу автономної, тим більше - автокефальної Церкви, який би визнавався іншими Церквами, а отже, з точки зору канонічного права, є структурним підрозділом РПЦ, що діє на території України.

Відповідно до канонічного принципу територіальності, який є невід'ємним фактом православної еклезіології, жодна Церква не може бути присутньою в межах юрисдикції Церкви України — тоді як юрисдикцією ПЦУ є вся територія незалежної та неподільної держави Україна.
Втім, для подолання непорозуміння, викликаного зокрема російською пропагандою та намаганням ворога зберегти свій вплив в Україні навіть після повномасштабного вторгнення, потрібен діалог. ПЦУ на всіх рівнях готова до такого діалогу, про що неодноразово свідчила у закликах те зверненнях. На жаль дотепер всі зі заклики з боку керівництва УПЦ (МП) відкидалися та заперечувалися.
Приватбанк
4149 6293 1322 1459
4149 4390 0091 7074
або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА