Неділя про розслабленого
06 травня 2023
.У 4-ту неділю після Пасхи Церква звертає нашу увагу на важливий епізод із життя Спасителя – зцілення розслабленого. Не випадково під час Великодніх свят, які тривають й надалі, в травні ми маємо історію, що повинна змусити замислитись над важливими речами в нашому житті. Вона не тільки про розслабленого, а й про кожного, хто вдумливо розмірковує над Біблійними текстами.

Варто звернути увагу принаймні на три риси недільного євангельського читання. Перше: як страшно чути, що ця людина 38 років перебувала в крайній потребі, розбита тілесної хворобою, зламана, і що жодної людини не знайшлося, хто б йому допоміг... І те, що сталося з цією людиною, в даний час трапляється з мільйонами інших людей: бо ми холодні серцем, бо нам немає діла до того, що інші голодують, страждають хворобою, знаходяться в душевному розпачі, шукають і не можуть знайти свого шляху в житті, в кінцевому підсумку, знайти Живого Бога, - тому що ми холодні, мільйони людей залишаються у темряві і холоді, на самоті і в жаху.
Друга риса сьогоднішнього Євангелія відноситься саме до цього: хто з нас може сказати, що коли він чогось бажав, про щось мріяв, чогось домагався і стояв поруч з іншою людиною, яка мала таку ж потребу, але довше, в тій же потребі, але більше, - хто з нас пожертвував собою, відступив убік, і сказав: ти пройди першим, ти будь перша, а я почекаю... У відповідь на такий вчинок, Господь міг би дати людині (кожному з нас, якби ми тільки зуміли так поступити) таку душевну тишу, таке світло, яке зробило б непотрібним те, до чого ми так відчайдушно прагнемо.

І нарешті, Христос говорить цій людині: Бережися, не гріши більше, інакше буде ще гірше, ніж те, що ти пережив... Гріх, звичайно, виражається словами, думками, вчинками, волевиявленнями; але в основі, гріх - це відрив від Бога, бо Бог є ніби ключем нашої цілісності. Якщо ми від Нього відриваємося, то ми втрачаємо саму можливість бути цілими. І відриваємося кожного разу, коли ми по відношенню до іншої людини чинимо так, як не вчинив би Спаситель Христос. Він показав нам, що значить бути справжньою людиною - цілісною людиною, яка носить в собі Божественну тишу і Божественну славу. Він відкрив нам шлях, Він попередив нас про те, що те, чого ми не зробили будь-кому з наших ближніх, ми не зробили і Йому, і навпаки, якщо ми щось зробили для ближнього нашого, ми зробили це Йому, тому що любимий ніколи не забуде те добро, яке було йому зроблено.
Митрополит Антоній Сурозький

Варто звернути увагу принаймні на три риси недільного євангельського читання. Перше: як страшно чути, що ця людина 38 років перебувала в крайній потребі, розбита тілесної хворобою, зламана, і що жодної людини не знайшлося, хто б йому допоміг... І те, що сталося з цією людиною, в даний час трапляється з мільйонами інших людей: бо ми холодні серцем, бо нам немає діла до того, що інші голодують, страждають хворобою, знаходяться в душевному розпачі, шукають і не можуть знайти свого шляху в житті, в кінцевому підсумку, знайти Живого Бога, - тому що ми холодні, мільйони людей залишаються у темряві і холоді, на самоті і в жаху.
Друга риса сьогоднішнього Євангелія відноситься саме до цього: хто з нас може сказати, що коли він чогось бажав, про щось мріяв, чогось домагався і стояв поруч з іншою людиною, яка мала таку ж потребу, але довше, в тій же потребі, але більше, - хто з нас пожертвував собою, відступив убік, і сказав: ти пройди першим, ти будь перша, а я почекаю... У відповідь на такий вчинок, Господь міг би дати людині (кожному з нас, якби ми тільки зуміли так поступити) таку душевну тишу, таке світло, яке зробило б непотрібним те, до чого ми так відчайдушно прагнемо.

І нарешті, Христос говорить цій людині: Бережися, не гріши більше, інакше буде ще гірше, ніж те, що ти пережив... Гріх, звичайно, виражається словами, думками, вчинками, волевиявленнями; але в основі, гріх - це відрив від Бога, бо Бог є ніби ключем нашої цілісності. Якщо ми від Нього відриваємося, то ми втрачаємо саму можливість бути цілими. І відриваємося кожного разу, коли ми по відношенню до іншої людини чинимо так, як не вчинив би Спаситель Христос. Він показав нам, що значить бути справжньою людиною - цілісною людиною, яка носить в собі Божественну тишу і Божественну славу. Він відкрив нам шлях, Він попередив нас про те, що те, чого ми не зробили будь-кому з наших ближніх, ми не зробили і Йому, і навпаки, якщо ми щось зробили для ближнього нашого, ми зробили це Йому, тому що любимий ніколи не забуде те добро, яке було йому зроблено.
Митрополит Антоній Сурозький
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
4149 6293 1322 1459
4149 4390 0091 7074
або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА