День пам’яті благовірного князя Ігоря

Князь Ігор Ольгович (у хрещенні Георгій) походив із роду чернігівських князів. Жив він у першій половині ХІІ століття, в період бурхливих князівських розбратів між Ольговичами і Мстиславовичами – нащадками славного князя Руси благовірного Ярослава Мудрого. На жаль, саме міжусобиці за Київське князювання і стали причиною його жорстокого вбивства.



У серпні 1146 року помер князь Всеволод Ольгович, який князював у Києві лише 6 років. Своїм спадкоємцем він визначив молодшого брата Ігоря, який на той час правив у Чернігові. Тож не своєю волею опинився на чолі Київського князівства Ігор, але ступив на київський престол.

Кияни не любили Ольговичів, тож зрадили його й видали Ізяславу Мстиславичу, князю Переяславському, який проголосив себе князем Київським. Ігоря взяли в полон, посадили в холодний поруб (це дерев’яний зруб без вікон і дверей. Щоби звільнити з нього людину, треба було «вирубати» її звідти), де він важко захворів і ледь не помер. Таким чином, київське князювання Ігоря тривало менше двох тижнів (з 2 по 13 серпня 1146 року).

Ізяслав Мстиславич дозволив «вирубати» Ігоря з ув’язнення та прийняти йому чернецтво в київському Феодорівському монастирі. Божою допомогою князь Ігор одужав від недуги і, залишившись ченцем монастиря, проводив час у молитві. Але рік потому, у 1147 році, київське народне віче, бажаючи помститися роду Ольговичів, постановило розправитись з князем-ченцем.

Даремно митрополит, князь і бояри відмовляли розлючених людей від цього заміру. Вони вдерлися до монастиря, схопили князя Ігоря під час богослужіння і витягнули на вулицю, де його вбили. Розлючена юрба знущалася навіть над його тілом, прив’язавши шнурок до ніг і тягнувши вулицями міста, а потім залишила понівечене тіло на Подолі.

За переданням, ввечері, коли тіло князя Ігоря принесли до храму, сталося чудо: засвітилися всі свічки одразу. На наступний день Ігоря поховали на околиці Києва у монастирі святого Симеона. Біля мощей князя почали творитися чудеса. У 1150 році його тіло було перевезене з Києва до рідного Чернігова, до Спаського собору.

Благовірного князя Ігоря дуже швидко почали шанувати як святого та як мученика.



Святий мученику княже Ігоре, моли Бога за нас і Україну!

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.