Пам’ять Отців VII Вселенського Собору

19 жовтня 2018
У цю неділю Церква відзначає пам`ять Святих Отців VII Вселенського Собору. У різний час протягом року згадуються святі отці інших шести Вселенських Соборів. Утім останній, сьомий виділяється завжди окремо, і це зовсім це не випадково.
 
Церква ухвалила згадувати Вселенські Собори в першу чергу заради того, щоб віддати належну честь світлим умам святих отців, які, керовані Духом Святим, так старанно потрудилися для очищення Церкви від злобливих єресей і для відновлення істини церковних догматів. Але це не єдина причина. Нам вкрай важливо не забувати праці Вселенських Соборів ще й тому, що всі єресі, ретельно розглянуті на соборах, хоча і були засуджені святими отцями, але не були зжиті з церковного життя.
Святі отці 7-го Вселенського Собору, пам'ять яких ми святкуємо, засудили єресь іконоборства. Єресь ця сходить до початку 8-го століття, коли грецький імператор Лев Ісаврянин видав указ, що вимагає виносити святі ікони з церков і будинків, і спалювати їх на площах. Указ був мотивований тим, ніби шанування ікон є ідолопоклонством. Коли народ став перешкоджати виконанню указу, тоді до гоніння на святині імператор Лев приєднав гоніння на їх ревних шанувальників, і багато людей було вбито. Однак, повстання проти імператорського указу тривали, а також з усіх боків найсвятіші богослови того часу писали викривальні послання проти імператора Лева: як, наприклад, св. Іоанн Дамаскін з Сирії та папа Григорій II з Риму. По смерті імператора Лева, його син і наступник, Костянтин Копронім, продовжував іконоборчу справу свого батька, тільки вирішив діяти трохи інакше. Він скликав лжесобор, на якому підставлене їм духівництво засудило шанування ікон. В результаті цього лжесобору не тільки були знищені ікони, але також найцінніші фрески на стінах соборів були затерті вапном. Від гоніння на ікони Копронім перейшов на гоніння на святі мощі, а потім на гоніння на монастирі, які були всі або зруйновані, або перетворені на казарми, а ченці жорстоко закатовані. Єресь іконоборства тривала протягом майже всього VIII сторіччя, і лише до кінця його, за царювання благочестивої імператриці Ірини, шанування ікон було відновлено. Працями цієї імператриці, і за підтримки Константинопольського патріарха Тарасія, в 787-му році був скликаний сьомий Вселенський Собор, на якому брало участь понад триста єпископів. Собор повністю засудив єресь іконоборства, засудив лжесобор скликаний Копронімом, і урочисто відновив шанування ікон, визначивши, що віддаючи честь іконам, ми тим самим віддаємо честь їх первообразу, і поклоняючись іконам – ми поклоняються тим, хто на них зображений. Сьомий Собор затвердив, що іконопис є особлива форма одкровення Божественної реальності і через Богослужіння і ікону Божественне одкровення стає надбанням віруючих. Через ікону, як і через Святе Письмо, ми не тільки дізнаємося про Бога, ми пізнаємо Господа. Через ікони святих угодників Божих ми торкаємося до людей , які стали причасниками Божественного життя; через ікону ми отримуємо благодать Святого Духа. Кожен день Свята Церква прославляє ікони Матері Божої, святкує пам'ять святих Божих угодників. Їх ікони кладуть перед нами на аналой для поклоніння і живий релігійний досвід кожного з нас, досвід нашого поступового перетворення через них, робить нас вірними чадами Святої Православної Церкви. І це справжнє втілення в світі праць святих отців VII Вселенського Собору. Саме тому з усіх перемог над безліччю різноманітних єресей одна тільки перемога над іконоборством і відновлення іконошанування була проголошена Торжеством Православ'я. А віра отців Семи Вселенських Соборів є вічна і непорушна основа Православ'я.
І, згадуючи сьогодні святих отців VII Собору, цих великих борців за істинне іконошанування, будемо наслідувати їх приклад: відновимо шанування ікон в нашому серці, в нашому житті, в нашому домі. Будемо приходити в храм Божий, де ласкаво дивляться на нас Сам Господь Ісус Христос, Божа Матір, всі святі, де ми можемо безпосередньо спілкуватися з Ними через поклоніння Їх образам. А в будинках наших будемо, не соромлячись, на самому видному місці, вішати ікони Спасителя, Богородиці, святих, - які охороняють нас від зла, огороджують наш будинок, дивляться за нами; з якими ми завжди можемо за допомогою молитви «поговорити», поділитися своїми радощами і скорботами, попросити допомоги, навіть коли ми вдома буваємо одні, ми ніколи не буваємо самотні. І прославляючи пам'ять святих отців 7го Вселенського Собору, ми повинні пам'ятати, що саме їм ми зобов'язані віддавати подяку за те, що освячені наші храми і будинки святими іконами, за те, що жевріють перед ними живі вогники лампадок, що схиляємося ми з поклонами перед святими мощами, і фіміам ладану підносить наші серця до небес.
В нашому храмі також багато ікон. Деякі з них мають мощі святих. Доторкнутися до них можна кожного дня, а вже у неділю отців 7-го Вселенського Собору, о 9 ранку, святкова Літургія.