7 квітня - свято Благовіщення Пресвятої Богородиці

06 квітня 2018
Благовіщення Пресвятої Богородиці
Тропар

Сьогодні спасіння нашого початок і від віку таїнства явлення: Син Божий стає Сином Діви, і Гавриїл про благодать благовістить. Тому й ми з ним до Богородиці взиваємо: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою»
 
Кондак
 
Тобі, Провідниці перемоги, ми, раби Твої, визволені з біди, пісні вдячні приносимо. Ти, що маєш силу непереможну, від усяких бід визволи нас, і ми співаємо Тобі: «Радуйся, Невісто Неневісная»
 

Благовіщення-це день благої звістки про те, що у всьому людському світі знайшлася Діва, така віруюча в Бога, так глибоко здатна до послуху, що від Неї міг народитися Син Божий. Втілення Сина Божого, з одного боку, справа Божої любові – хресної, лагідної, рятуючої – та Божої сили, але разом з цим втілення Сина Божого є справа людської свободи. Св. Григорій Палама говорить ,що Втілення було б так само неможливо без вільної людської згоди Божої Матері, як без творчої волі Божої. І в цей день Благовіщення ми в Божій Матері споглядаємо Діву, Яка всім серцем, всім розумом, всією душею, всією Своєю кріпостю змогла довіритися Богу до кінця.

А блага звістка була насправді страшною: з'явлення Янгола, це привітання: «Благословенна Ти в жонах, і благословен плід утроби Твоєї» не могли не викликати не тільки здивування ,не тільки тремтіння ,але й жаху в душі Діви, що ще не знала чоловіка – як це могло бути?

І тут ми бачимо різницю між хиткою – хоча й глибокою – вірою Захарії, батька Предтечі, і вірою Божої Матері. Захарії теж звіщено, що у дружини його народиться син – природним шляхом, не дивлячись на її похилий вік; і у його відповіді на цю звістку: «Як це може бути? Цього не може статися! Чим Ти можеш це довести? Який доказ Ти мені можеш дати? » Мати Божа ставить питання тільки так: «Як це може статися зі мною – бо я діва?» І на відповідь Янгола, що це буде, Вона відповідає тільки словами повної відданості Себе у руки Божі: «Я ж раба Господня: нехай буде мені згідно з словом твоїм!» (Лк. 1,38)

Слово «раба» в теперішньому нашому вжитку говорить про поневолення, у тогочасному значенні рабом називала себе людина, яка своє життя, свою волю віддала іншому. І Вона дійсно віддала Богові Своє життя, свою волю, свою долю, прийнявши вірою – тобто неосяжною довірою – звістку про те, що Вона буде Матір'ю втіленого Сина Божого. Про Неї праведна Єлизавета каже: «Блаженна ж Та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа» (Лк.1,45)

У Матері Божої ми знаходимо вражаючу здібність довіритися Богові до кінця, але здібність ця не природна: таку віру можна в собі гартувати подвигом чистоти серця, подвигом любові до Бога.

Один з західних пісенників говорить, що Втілення стало можливим, коли знайшлася Діва ізраїльська, Яка всією думкою, всім серцем, всім Своїм життям змогла вимовити Ім'я Боже, що Воно стало плоттю в Ній.

Ось благовістя, яке ми зараз почули в Євангелії: рід людський породив, приніс Богові в дар Діву, Яка змогла в Своїй царственій свободі стати Матір'ю Сина Божого, Який вільно віддав Себе для спасіння світу. Амінь
 
Митрополит Сурозький Антоній (7 квітня 1981)

Нагадуємо, що  7 квітня в нашому храмі буде служитися святкова Літургія.  В цьому році вона співпадає з Великою суботою, коли "мовчить всяка плоть". Дуже цікаве літургійне поєднання. Початок о 8.30