Пасія. Молитовна згадка про Страждання Спасителя (відео)
18 березня 2017
Всі молитви і богослужіння Великого Посту спрямовують нашу душу до тієї події, яка є метою цього 40-денного шляху - Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Але вже зараз, у дні Посту ми можемо стати перед Голгофою і пережити в співстражданні події Страсного тижня, завдяки особливому богослужінню- Пасії, на якому читається Євангелія про страждання Спасителя. Про Пасію та інші богослужіння цього тижня читайте в цьому матеріалі.
Пасія (слово „пасія” походить від латинського слова «passio» і перекладається як «страждання») – це особлива відправа Великого посту, яка складається з піснеспівів страсного тижня, євангельського читання про страждання Спасителя, співу зворушливих стихир „Тебе, що зодягаєшся у світло” і „ Прийдіть, вшануймо Йосифа приснопам’ятного”, тропаря „Коли славні ученики…”. Завершується вона відповідною проповіддю про страждання Христові.
Пасії спочатку були впроваджені в Західній Церкві у VIII ст., де і збереглися до нашого часу. Там вони являли собою «середньовічні містерії»: драматичне зображення історії страждань Господа Ісуса Христа.
Євангельський переказ про страждання Спасителя супроводжувався органною музикою і подавався різними особами, а саме: слова Христові виголошував один священик-співак, слова первосвященика – другий, а текст про події – третій.
В Православній Церкві на Україні Пасії вперше з’являються в XVII ст. і відносяться до часу Київського Православного Собору 1629 року, пов’язані з ім’ям великого борця за Православ’я митрополита Київського Іова Борецького, але широке розповсюдження на Україні пасія здобула вже за видатного Київського митрополита св. Петра Могили (1633-1646).
Пасія в Православній Церкві зовсім не має того характеру, якого вона набула в католицтві та протестантстві. Це не духовна драма з перевагою художнього елементу над релігійним, а правдива церковна відправа з усіма відмінними ознаками православного богослужбового обряду. Православна пасія, являючи собою молитовне споминання страждань Господа нашого Ісуса Христа, стала улюбленою православними віруючими людьми відправою, особливо доречною, повчальною й душекорисною в дні посту і покаяння.
Ця служба була складена всередині XVII століття митрополитом Київським Петром (Могилою).
Чин Пасії здійснюється на вечірній службі. З вівтаря виноситься Святе Євангеліє, потім читають акафіст і Євангельські розповіді про страждання Христові. Окрім того, на пасії можна почути пісноспіви з богослужіння Великої П’ятниці – дня тілесної смерті Господа. По завершенню чина Пасії читається молитва, після чого священики та віруючі прикладаються до Хреста.
Звершуючи чин Пасії, Церква нагадує людям про страждання Спасителя, що ведуть нас через випробування Великого Посту до Страсного тижня та славного Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа.
Нагадуємо, що в нашому храмі чин Пасії звершується по п"ятницях в на другому, третьому і четвертому тижні Великого Посту. Починається Пасія після закінчення вечірнього богослужіння, приблизно о 18.20.
Пасія (слово „пасія” походить від латинського слова «passio» і перекладається як «страждання») – це особлива відправа Великого посту, яка складається з піснеспівів страсного тижня, євангельського читання про страждання Спасителя, співу зворушливих стихир „Тебе, що зодягаєшся у світло” і „ Прийдіть, вшануймо Йосифа приснопам’ятного”, тропаря „Коли славні ученики…”. Завершується вона відповідною проповіддю про страждання Христові.
Пасії спочатку були впроваджені в Західній Церкві у VIII ст., де і збереглися до нашого часу. Там вони являли собою «середньовічні містерії»: драматичне зображення історії страждань Господа Ісуса Христа.
Євангельський переказ про страждання Спасителя супроводжувався органною музикою і подавався різними особами, а саме: слова Христові виголошував один священик-співак, слова первосвященика – другий, а текст про події – третій.
В Православній Церкві на Україні Пасії вперше з’являються в XVII ст. і відносяться до часу Київського Православного Собору 1629 року, пов’язані з ім’ям великого борця за Православ’я митрополита Київського Іова Борецького, але широке розповсюдження на Україні пасія здобула вже за видатного Київського митрополита св. Петра Могили (1633-1646).
Пасія в Православній Церкві зовсім не має того характеру, якого вона набула в католицтві та протестантстві. Це не духовна драма з перевагою художнього елементу над релігійним, а правдива церковна відправа з усіма відмінними ознаками православного богослужбового обряду. Православна пасія, являючи собою молитовне споминання страждань Господа нашого Ісуса Христа, стала улюбленою православними віруючими людьми відправою, особливо доречною, повчальною й душекорисною в дні посту і покаяння.
Ця служба була складена всередині XVII століття митрополитом Київським Петром (Могилою).
Чин Пасії здійснюється на вечірній службі. З вівтаря виноситься Святе Євангеліє, потім читають акафіст і Євангельські розповіді про страждання Христові. Окрім того, на пасії можна почути пісноспіви з богослужіння Великої П’ятниці – дня тілесної смерті Господа. По завершенню чина Пасії читається молитва, після чого священики та віруючі прикладаються до Хреста.
Звершуючи чин Пасії, Церква нагадує людям про страждання Спасителя, що ведуть нас через випробування Великого Посту до Страсного тижня та славного Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа.
Нагадуємо, що в нашому храмі чин Пасії звершується по п"ятницях в на другому, третьому і четвертому тижні Великого Посту. Починається Пасія після закінчення вечірнього богослужіння, приблизно о 18.20.
Електронна пошта