Святий мученик Андрій Стратилат і його воїни
18 серпня 2026
Під час війни історія про доблесних воїнів-християн набуває особливого значення. Серед святих є чимало людей зі зброєю, які сумлінно виконували свій почесний обов’язок. Воїнів, що вбивали агресорів-ворогів та нищили сатанинських супротивників, Церква завжди підтримувала і вшановувала. 19 серпня прославляється мученик Андрій Стратилат, завдяки якому охрестилося кілька батальйонів.
Історія, що надихала не одне покоління воїнів минулого, є доволі давньою. Перші століття християнства пройшли в жорстоких гонінням з боку влади. Кожен обирав свій шлях служіння та власної самореалізації. Майбутній святий, мученик Андрій Стратилат став римським воєначальником за імператора Максиміана. Під час війни з Сирією святому Андрію було дано титул “стратилат”, тобто головнокомандувач. Вибравши невеликий загін, керівник війська виступив проти противника. Його воїни були язичниками, і сам він ще не прийняв Хрещення, але вже увірував у Христа. Перед битвою відважний Андрій переконував воїнів, що язичницькі боги є бісами, і проповідував їм істинного Бога. Бій був кривавим. Багато бійців полягло на полі брані, але з вірою в допомогу Божу невеликий загін переміг численне військо персів.
Далі сталося те, що часто відбувається з успішними воєначальниками всіх часів. Коли майбутній святий Андрій повернувся з перемогою, то багато хто став заздрити його славі. Правителю Антіоху донести, що святий є християнином і навернув до Ісусу підлеглих воїнів, а їх було кілька тисяч. Викликаний на суд, мученик сповідав Христа, за що був підданий тортурам. Воїнів, які були з ним, розіп’яли на деревах, але дивовижно, що жоден із них не зрікся Христа. Зрадників віри не було. Всі вірили в Спасителя і в свого командира.
Тоді імператор, боячись збурення війська, відпустив святого Андрія і його військову дружину, але таємно наказав під будь-яким приводом стратити порізно кожного. Отримавши звільнення, святий разом зі своїми воїнами прийшов до міста Тарс. Там вони прийняли Хрещення, а потім були вбиті в ущелині Тавра.
Перед смертю святий Андрій молився за всіх, хто вшановуватиме їхню пам’ять, і просив Господа послати людям цілюще джерело на місці, де буде проліта їхня кров. Під час цієї молитви мученики були усічені мечем. І тієї ж миті із землі витекло джерело.
Через кілька днів єпископи Петро і Нон, які хрестили воїнів, разом зі священниками поховали тіла мучеників. Один із кліриків, який віддавна страждав від злого духа, напився із джерела й одразу одержав зцілення. Чутка про це поширилася серед навколишніх жителів, і вони стали приходити до джерела й по молитвам святого Андрія і 2593-х мучеників отримували благодатну допомогу від Бога. 19 серпня Церква вшановує пам'ять цих відважних воїнів, що постраждали за Христа. Вічна пам'ять нашим Героям, які боронять Свободу і Незалежність України.
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
5363 5421 1533 9765
5159 3351 0939 4102
Історія, що надихала не одне покоління воїнів минулого, є доволі давньою. Перші століття християнства пройшли в жорстоких гонінням з боку влади. Кожен обирав свій шлях служіння та власної самореалізації. Майбутній святий, мученик Андрій Стратилат став римським воєначальником за імператора Максиміана. Під час війни з Сирією святому Андрію було дано титул “стратилат”, тобто головнокомандувач. Вибравши невеликий загін, керівник війська виступив проти противника. Його воїни були язичниками, і сам він ще не прийняв Хрещення, але вже увірував у Христа. Перед битвою відважний Андрій переконував воїнів, що язичницькі боги є бісами, і проповідував їм істинного Бога. Бій був кривавим. Багато бійців полягло на полі брані, але з вірою в допомогу Божу невеликий загін переміг численне військо персів.
Далі сталося те, що часто відбувається з успішними воєначальниками всіх часів. Коли майбутній святий Андрій повернувся з перемогою, то багато хто став заздрити його славі. Правителю Антіоху донести, що святий є християнином і навернув до Ісусу підлеглих воїнів, а їх було кілька тисяч. Викликаний на суд, мученик сповідав Христа, за що був підданий тортурам. Воїнів, які були з ним, розіп’яли на деревах, але дивовижно, що жоден із них не зрікся Христа. Зрадників віри не було. Всі вірили в Спасителя і в свого командира.
Тоді імператор, боячись збурення війська, відпустив святого Андрія і його військову дружину, але таємно наказав під будь-яким приводом стратити порізно кожного. Отримавши звільнення, святий разом зі своїми воїнами прийшов до міста Тарс. Там вони прийняли Хрещення, а потім були вбиті в ущелині Тавра.
Перед смертю святий Андрій молився за всіх, хто вшановуватиме їхню пам’ять, і просив Господа послати людям цілюще джерело на місці, де буде проліта їхня кров. Під час цієї молитви мученики були усічені мечем. І тієї ж миті із землі витекло джерело.
Через кілька днів єпископи Петро і Нон, які хрестили воїнів, разом зі священниками поховали тіла мучеників. Один із кліриків, який віддавна страждав від злого духа, напився із джерела й одразу одержав зцілення. Чутка про це поширилася серед навколишніх жителів, і вони стали приходити до джерела й по молитвам святого Андрія і 2593-х мучеників отримували благодатну допомогу від Бога. 19 серпня Церква вшановує пам'ять цих відважних воїнів, що постраждали за Христа. Вічна пам'ять нашим Героям, які боронять Свободу і Незалежність України.
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
5363 5421 1533 9765
5159 3351 0939 4102
Електронна пошта