Про злощасну другу щоку і що наспраді мається на увазі

Під час Нагірної проповіді Господь наш Ісус Христос говорить: «Якщо тебе хто вдарить у праву твою щоку, підстав йому і другу» (Мф. 5: 39). Часто задають питання, так невже Спаситель закликав нас бути смиренними жертвами, мовчки зносити образи й підкорятися тим, хто сильніший, не захищаючи себе? Зовсім ні! Ці слова, якщо вирвані з контексту, часто неправильно вживають і тлумачать. Але контекст тут вкрай важливий, адже промовлялися вони майже 2000 років тому за певних історичних умов, перед певним народом і з певною метою. Під час війни про них все більше стали згадувати й інколи хибно трактувати.



Спробуємо проаналізувати контекст цього вислову. У Святому Письмі читаємо: «Ви чули, що було сказано: око за око і зуб за зуб. А Я кажу вам не противитися злу. Але якщо тебе хто вдарить у праву твою щоку, підстав йому і другу. І тому, хто захоче судитися з тобою і верхній одяг твій взяти, віддай йому і сорочку. І хто примусить тебе іти з ним одне поприще, іди з ним два. Тому, хто просить у тебе, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся» (Мф. 5: 38 – 42).

Найвищою формою демонстрації зневаги у давніх євреїв було нанесення удару долонею по одній щоці, а потім тильною стороною долоні по другій щоці. Спаситель недарма на початку згадує старозавітній закон «око за око, зуб за зуб», адже Він дає людям новий Закон – не відповідати злом на зло, помстою на помсту, бо ні до чого доброго це не призведе: «А Я кажу вам не противитися злу» (Мф. 5: 39). Тобто, образно кажучи, гасити вогонь не вогнем, а – водою.

Ці слова Ісуса Христа про «другу щоку» передбачають боротьбу не з запальним наслідком «першого удару» (бажанням відплатити тим же, «око за око»), а з його причиною – з агресією, злом. А боротися зі злом можна лише одним способом – протиставивши йому добро. Апостол Павло саме так і роз’яснює слова Учителя: «Hе бувай переможений злом, а перемагай зло добром» (Рим. 12: 21).

У біблійні часи, як і сьогодні, ляпас дають не для того, щоби завдати фізичної шкоди, а, скоріше, щоби принизити або спровокувати конфлікт. І Спаситель закликає не спокушатися на таку провокацію, не відплачувати «тою самою монетою» людям, які намагаються вивести нас з рівноваги (чи ляпасом, чи просто уїдливим словом). Не варто відплачувати тим самим, щоби не замкнути коло зла й помсти: «Нiкому не вiдплачуйте злом за зло, але дбайте про добро перед усiма людьми» (Рим. 12: 17).



Чи це означає, що не варто захищатися? Ні. Навпаки, Сам Господь Ісус Христос подає нам приклад, коли Він, зазнавши несправедливої наруги, відмовився підставити другу щоку і засудив дії кривдника, коли слуга первосвященника вдарив Його по щоці: «Ісус відповів йому: якщо Я сказав зле, то доведи, що зле, а коли добре, за що ти б’єш Мене?» (Ін. 18: 23). Таким чином, Спаситель закликає реагувати на насильство не насиллям у відповідь, а розсудливістю; не підкорятися несправедливим обвинуваченням і мовчки терпіти образи, але лагідністю та поміркованістю перемагати зло. Але знову ж таки це стосується стосунків між людьми. Коли ворог йде нищити наш народ, ґвалтувати, вбивати, чинити звіряче зло, ми повинні відповідно реагувати. Наші Сили Оборони демонструють це вже друге десятиліття. Сатанинський агресор повинен бути знищений, а ось з сусідкою, що наговорила в серцях зайвого, варто спробувати знайти примирення, щоби не замкнути коло зла й помсти.

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк

5363 5421 1533 9765

5159 3351 0939 4102