Золоте правило
28 вересня 2026
Цю настанову Господа нашого Ісуса Христа небезпідставно з давніх часів називають «золотим правилом» для людських взаємин, бо воно справді є дорогоцінним та універсальним для життя людини. Адже в цих простих словах доступно для кожного викладений єдиний правильний спосіб, як можна почати виконувати Божий закон навіть без того, щоби тривалий час і докладно вивчати ті чи інші заповіді, приписи, настанови.

Бо всяка людина, незалежно від рівня освіти, віку чи культурної приналежності, здатна усвідомити: чого вона бажає собі самій – це треба робити стосовно інших. Хочете, щоби з вами поводилися справедливо – самі будьте справедливими. Хочете мати повагу до власної праці – поважайте чужу працю. Прагнете отримати допомогу в скрутну хвилину – самі допомагайте тим, хто має потребу.
Щоби отримати те, що потрібно вам – спершу потрібно подарувати це іншим. Будьте другом, коли вам потрібні друзі. Будьте привітними, коли хочете, щоби і вас зустрічали гостинно. Даруйте надію, коли самі її потребуєте. Будьте людяними, коли хочете, щоб і вам допомогли. Принесіть втіху іншим, якщо хочете почуватися щасливим. «Давайте, і дасться вам – говорить Спаситель – мірою доброю, натоптаною, утрушеною, переповненою віддадуть вам, бо якою мірою міряєте, такою ж відміряється і вам» (Лк. 6: 38).
Зверніть увагу: це правило накладає обов’язок не на когось, не на інших людей – а саме на нас, на кожного особисто. Воно не дає можливості виправдатися через те, що хтось чинить з нами в злий, несправедливий спосіб. Ми повинні діяти не так, як вчиняють інші щодо нас, а так, як ми би хотіли, щоби діяли щодо нас: чужі гріхи та злоба в жодному разі не можуть ставати виправданням для нас самих.
Цей момент є дуже важливим і принциповим, водночас непростим для виконання на практиці. Бо найчастіше причиною примноження гріхів, ненависті та зла серед людей є застосування принципу удаваної справедливості. Часто люди у відповідь чинять з іншими так, як ті вчиняють із ними: на зло відповідають злом, на кривду – кривдою, на образу – ще більшою образою. Якщо ми будемо слідувати лише за причинно-наслідковим принципом, то ніколи не зможемо вирватися з круговерті зла.
Перервати це замкнене коло примноження темряви здатне лише добро. Тому й закликає Писання: «Не бувай переможений злом, а перемагай зло добром» (Рим. 12: 21). Ми морок виганяємо не темрявою, а світлом. Ми холод відганяємо не морозом, а теплом. Так і наслідки дії зла ми долаємо милосердям та прощенням. І це свідчить не про нашу слабкість, але про силу, яку дає нам віра в правду Божу і надія на Господнє милосердя.
Пам’ятайте, що Бог не творить зла, не заохочує його і не схвалює. Тому, коли людина відповідає злом на зло – вона ніби виявляє недовіру до Бога, залишається глухою до слів Господніх і покладається лише на себе саму, сама стає суддею і «богом» для себе.
Між злом і добром – завжди обираймо добро, і Господь буде на нашому боці! Любов та співчуття, небайдужість, милосердя спонукають нас викривати зло, протидіяти йому, боротися з ним. Лікар, роблячи операцію, вимушений завдавати хворому болю, часом навіть видаляти частину від тіла – але він робить це заради врятування життя. До цього його спонукає любов і співчуття до хворого та розуміння, що інакше хвороба може погубити людину.
Так і ми, коли без роздратування чи самозвеличення, але з любов’ю викриваємо гріх, щоби допомогти ближнім позбутися його – то не порушуємо заповідь Христову, але навпаки, виконуємо її. Бо, зрештою, ми й самі потребуємо, щоби коли щось робимо помилково і недобре, аби й нас самих зупинили і настановили словом правди. Настановили не з покаранням чи кривдою, але з лагідністю та розумінням, пробачивши нам провини наші.
Тож нехай Господь допомагає кожному з нас виконувати Його «золоте правило» і Його заповідь любові, надихає нас мудрістю і зміцнює в добрі Своєю благодатною допомогою!
Митрополит Київський і всієї України ПЦУ Епіфаній
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
5363 5421 1533 9765
5159 3351 0939 4102

Бо всяка людина, незалежно від рівня освіти, віку чи культурної приналежності, здатна усвідомити: чого вона бажає собі самій – це треба робити стосовно інших. Хочете, щоби з вами поводилися справедливо – самі будьте справедливими. Хочете мати повагу до власної праці – поважайте чужу працю. Прагнете отримати допомогу в скрутну хвилину – самі допомагайте тим, хто має потребу.
Щоби отримати те, що потрібно вам – спершу потрібно подарувати це іншим. Будьте другом, коли вам потрібні друзі. Будьте привітними, коли хочете, щоби і вас зустрічали гостинно. Даруйте надію, коли самі її потребуєте. Будьте людяними, коли хочете, щоб і вам допомогли. Принесіть втіху іншим, якщо хочете почуватися щасливим. «Давайте, і дасться вам – говорить Спаситель – мірою доброю, натоптаною, утрушеною, переповненою віддадуть вам, бо якою мірою міряєте, такою ж відміряється і вам» (Лк. 6: 38).
Зверніть увагу: це правило накладає обов’язок не на когось, не на інших людей – а саме на нас, на кожного особисто. Воно не дає можливості виправдатися через те, що хтось чинить з нами в злий, несправедливий спосіб. Ми повинні діяти не так, як вчиняють інші щодо нас, а так, як ми би хотіли, щоби діяли щодо нас: чужі гріхи та злоба в жодному разі не можуть ставати виправданням для нас самих.
Цей момент є дуже важливим і принциповим, водночас непростим для виконання на практиці. Бо найчастіше причиною примноження гріхів, ненависті та зла серед людей є застосування принципу удаваної справедливості. Часто люди у відповідь чинять з іншими так, як ті вчиняють із ними: на зло відповідають злом, на кривду – кривдою, на образу – ще більшою образою. Якщо ми будемо слідувати лише за причинно-наслідковим принципом, то ніколи не зможемо вирватися з круговерті зла.
Перервати це замкнене коло примноження темряви здатне лише добро. Тому й закликає Писання: «Не бувай переможений злом, а перемагай зло добром» (Рим. 12: 21). Ми морок виганяємо не темрявою, а світлом. Ми холод відганяємо не морозом, а теплом. Так і наслідки дії зла ми долаємо милосердям та прощенням. І це свідчить не про нашу слабкість, але про силу, яку дає нам віра в правду Божу і надія на Господнє милосердя.
Пам’ятайте, що Бог не творить зла, не заохочує його і не схвалює. Тому, коли людина відповідає злом на зло – вона ніби виявляє недовіру до Бога, залишається глухою до слів Господніх і покладається лише на себе саму, сама стає суддею і «богом» для себе.
Між злом і добром – завжди обираймо добро, і Господь буде на нашому боці! Любов та співчуття, небайдужість, милосердя спонукають нас викривати зло, протидіяти йому, боротися з ним. Лікар, роблячи операцію, вимушений завдавати хворому болю, часом навіть видаляти частину від тіла – але він робить це заради врятування життя. До цього його спонукає любов і співчуття до хворого та розуміння, що інакше хвороба може погубити людину.
Так і ми, коли без роздратування чи самозвеличення, але з любов’ю викриваємо гріх, щоби допомогти ближнім позбутися його – то не порушуємо заповідь Христову, але навпаки, виконуємо її. Бо, зрештою, ми й самі потребуємо, щоби коли щось робимо помилково і недобре, аби й нас самих зупинили і настановили словом правди. Настановили не з покаранням чи кривдою, але з лагідністю та розумінням, пробачивши нам провини наші.
Тож нехай Господь допомагає кожному з нас виконувати Його «золоте правило» і Його заповідь любові, надихає нас мудрістю і зміцнює в добрі Своєю благодатною допомогою!
Митрополит Київський і всієї України ПЦУ Епіфаній
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
5363 5421 1533 9765
5159 3351 0939 4102





Електронна пошта