Автор вчення про ангелів: святий Діонісій Ареопагіт
02 жовтня 2026
3 жовтня Церква вшановує святого Діонісія, який жив у Афінах та був єпископом цього славного міста. Там же він виховувався і здобув класичну елінську освіту. Потім вирушив до Єгипту, де в Іліополі вивчав астрономію та інші точні науки. Разом з Аполофоном майбутній святий став свідком сонячного затемнення в момент розп'яття на Хресті Господа Ісуса Христа. "Це або Бог, Творець всього світу, страждає, або цей світ видимий закінчується", - сказав у ту доленосну мить Діонісій. В Афінах, куди він повернувся з Єгипту, його обрали членом ареопагу (верховного афінського суду), а далі з ним стали відбуватися дива. Про суддю, який став свідчити про Спасителя, побачив ангелів та війшов у церковну історію як священомученик Діонісій Ареопагіт, читайте на нашому сайті.
Ми достеменно не знаємо чим займався майбутній святий в часи, коли служив суддею в Ареопазі. Верховна Феміда в Афінах - дама підступна. Напевно, йому приходилось приймати виважені рішення та карати злочинців. Можливо, довелось розсудливо приміряти сторони конфлікту або, навпаки, ставати на бік суворого правосуддя. Але, як би там не було, в середині першого століття цей мудрий чоловік в Греції став важливою фігурою, що зіграла свою роль в історії розповсюдження віри в Ісуса. Коли святий апостол Павло проповідував в афінському ареопазі (Дії 17, 16 - 34), Діонісій прийняв це рятівне благовістя і став християнином. Протягом трьох років Діонісій був сподвижником святого апостола Павла в проповіді Слова Божого. Згодом першоверховний апостол поставив його єпископом міста Афіни. Відомо, що близько 57 року від Різдва Христового святий Діонісій був присутній при похованні Пресвятої Богородиці.
Ще за життя Матері Божої Діонісій Ареопагіт, спеціально приїжджав до Єрусалиму з Афін, щоб побачити Богоматір, писав своєму вчителеві апостолу Павлу: «Свідком мені Бог, що, крім Самого Бога, немає нічого у всесвіті, такою мірою сповненого Божественної сили і благодаті. Ніхто з людей не може осягнути своїм розумом те, що я бачив. Визнаю перед Богом: коли я Іваном, сяючим серед апостолів, як сонце на небі, був приведений перед лице Пресвятої Діви, я пережив невимовне відчуття. Переді мною заблищало якесь Божественне сяйво. Воно осяяло мій дух. Я відчував пахощі невимовних ароматів і був повний такого захвату, що ні тіло моє немічне, ні дух не могли перенести цих ознак і початків вічного блаженства і Небесної слави. Від Її благодаті зімлівало моє серце, знемігся мій дух. Якщо б у мене не були в пам'яті твої повчання, я вважав би Її істинним Богом. Не можна собі й уявити більшого блаженства, ніж те, яке я тоді відчув».
Після спочинку апостола Павла, бажаючи продовжити його справу, святитель Діонісій вирушив з проповіддю до західних країн, супроводжуваний пресвітером Рустиком і дияконом Єлевферієм. Багатьох він навернув до Христа в Римі, а потім й у Німеччині та Іспанії. У Галлії, під час переслідування християн язичницькою владою, всі три сповідники були схоплені і вкинуті до в'язниці. Вночі святий Діонісій звершив Божественну літургію у співслужінні Ангелів Божих. На ранок мученики були обезголовлені. За переданнями, які зберігалися в народі, святий Діонісій взяв свою голову, пройшов з нею до храму і лише там впав мертвий. Благочестива жінка Катула поховала останки мученика.
Велике значення для Православної Церкви мають твори святого Діонісія Ареопагіта. До нашого часу з них збереглися чотири книги: "Про Небесну ієрархію", "Про церковну ієрархію", "Про Імена Божі", "Про містичне богослов'я", а також десять послань до різних осіб.
Книга "Про небесну ієрархію" написана, ймовірно, в одній з країн Західної Європи, де проповідував святий Діонісій. У ній викладається християнське вчення про світ ангельський. Ангельська (або небесна) ієрархія складається з дев'яти ангельських чинів: Серафими, Херувими, Престоли, Господства, Сили, Влади, Начала, Архангели, Ангели. (Собор Небесних Сил безтілесних – відтепер 8 листопада). Його вчення стала канонічним для християн і досі використовується Церквою як основне свідчення світу невидимого.
Мета Боговстановленої ангельської ієрархії - сходження до Богоподібності через очищення, просвіту і вдосконалення. Вищі лики стають носіями і джерелами Божественного Світла і Божественного життя для ликів підлеглих. Не тільки розумні, безплотні сили включені до світлоносних духовних ієрархій, але і рід людський, відтворюваний і освячуваний в Церкві Христовій.
Книга святителя Діонісія "Про церковну ієрархію" є продовженням його книги "Про небесну ієрархію". Церква Христова в її всесвітньому служінні ґрунтується, як і ангельські лики, на Боговстановленому священноначаллі.
У світ земний, до дітей церковних, Божественна благодать сходить утаємничено - у святих церковних таїнствах, духовних по суті, але чуттєвих за образом. Лише деякі святі подвижники прозрівали земними очима вогневидну природу Святих Тайн Божих. Але поза церковними таїнствами, поза Хрещенням і Євхаристією, немає для людини світлоносної спасаючої благодаті Божої, немає богопізнання, немає обожнення.
Книга "Про імена Божі" викладає шляхи Богопізнання через Ліствицю Божественних імен.
Книга святого Діонісія "Про містичне Богослов'я" також викладає вчення про Богопізнання. Все Богослов'я Православної Церкви ґрунтується на дослідному Богопізнанні. Щоб пізнати Бога - треба до Нього наблизитися, досягти стану богоспілкування і обоження. Це найбільше досягається молитвою. Не тому, що молитвою ми наближаємо до себе незбагненного Бога, але тому, що чиста сердечна молитва нас наближає до Бога.
Творіння святого Діонісія Ареопагіта (їх називають "Ареопагітики") мають виняткове значення у богослов'ї Православної Церкви. Протягом майже чотирьох століть, до початку VI століття, твори святого отця зберігалися лише в таємному переказі, переважно богословами Олександрійської Церкви. Вони були відомі Клименту Олександрійському, Орігену, Діонісію Великому, котрі по черзі очолювали огласительне училище в Олександрії, і святому Григорію Богослову. Святий Діонісій Олександрійський писав святителю Григорію Богослову тлумачення на "Ареопагітики". Загальноцерковне визнання твори святого Діонісія Ареопагіта отримали в VI - VII ст. Особливу популярність мають коментарі до них, написані преподобним Максимом сповідником (+ 662).
У Православній Церкві України вчення святого Діонісія про духовні священноначалля та обожнення людської природи було відомо спочатку завдяки "Богослов'ю" преподобного Івана Дамаскіна. Перший слов'янський переклад самих "Ареопагітиків" був зроблений на Афоні близько 1371 року ченцем Ісаєю. Списки його були широко поширені на Русі. Багато хто з них дотепер зберігаються у вітчизняних книгосховищах - у тому числі пергаментний рукопис "Твори святого Діонісія Ареопагіта", що належав святителю Кипріану, митрополиту Київському і всієї Русі (+ 1406) і писаний його рукою.
Священномученик Діонісій Ареопагіт загинув мученицькою смертю близько 96 року нашої ери в Лютеції (давня назва Парижа) внаслідок жорстоких переслідувань християн язичниками. Наша Церква вшановує і прославляє його 3 жовтня.
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
5363 5421 1533 9765
5159 3351 0939 4102
Ми достеменно не знаємо чим займався майбутній святий в часи, коли служив суддею в Ареопазі. Верховна Феміда в Афінах - дама підступна. Напевно, йому приходилось приймати виважені рішення та карати злочинців. Можливо, довелось розсудливо приміряти сторони конфлікту або, навпаки, ставати на бік суворого правосуддя. Але, як би там не було, в середині першого століття цей мудрий чоловік в Греції став важливою фігурою, що зіграла свою роль в історії розповсюдження віри в Ісуса. Коли святий апостол Павло проповідував в афінському ареопазі (Дії 17, 16 - 34), Діонісій прийняв це рятівне благовістя і став християнином. Протягом трьох років Діонісій був сподвижником святого апостола Павла в проповіді Слова Божого. Згодом першоверховний апостол поставив його єпископом міста Афіни. Відомо, що близько 57 року від Різдва Христового святий Діонісій був присутній при похованні Пресвятої Богородиці.
Ще за життя Матері Божої Діонісій Ареопагіт, спеціально приїжджав до Єрусалиму з Афін, щоб побачити Богоматір, писав своєму вчителеві апостолу Павлу: «Свідком мені Бог, що, крім Самого Бога, немає нічого у всесвіті, такою мірою сповненого Божественної сили і благодаті. Ніхто з людей не може осягнути своїм розумом те, що я бачив. Визнаю перед Богом: коли я Іваном, сяючим серед апостолів, як сонце на небі, був приведений перед лице Пресвятої Діви, я пережив невимовне відчуття. Переді мною заблищало якесь Божественне сяйво. Воно осяяло мій дух. Я відчував пахощі невимовних ароматів і був повний такого захвату, що ні тіло моє немічне, ні дух не могли перенести цих ознак і початків вічного блаженства і Небесної слави. Від Її благодаті зімлівало моє серце, знемігся мій дух. Якщо б у мене не були в пам'яті твої повчання, я вважав би Її істинним Богом. Не можна собі й уявити більшого блаженства, ніж те, яке я тоді відчув».
Після спочинку апостола Павла, бажаючи продовжити його справу, святитель Діонісій вирушив з проповіддю до західних країн, супроводжуваний пресвітером Рустиком і дияконом Єлевферієм. Багатьох він навернув до Христа в Римі, а потім й у Німеччині та Іспанії. У Галлії, під час переслідування християн язичницькою владою, всі три сповідники були схоплені і вкинуті до в'язниці. Вночі святий Діонісій звершив Божественну літургію у співслужінні Ангелів Божих. На ранок мученики були обезголовлені. За переданнями, які зберігалися в народі, святий Діонісій взяв свою голову, пройшов з нею до храму і лише там впав мертвий. Благочестива жінка Катула поховала останки мученика.
Велике значення для Православної Церкви мають твори святого Діонісія Ареопагіта. До нашого часу з них збереглися чотири книги: "Про Небесну ієрархію", "Про церковну ієрархію", "Про Імена Божі", "Про містичне богослов'я", а також десять послань до різних осіб.
Книга "Про небесну ієрархію" написана, ймовірно, в одній з країн Західної Європи, де проповідував святий Діонісій. У ній викладається християнське вчення про світ ангельський. Ангельська (або небесна) ієрархія складається з дев'яти ангельських чинів: Серафими, Херувими, Престоли, Господства, Сили, Влади, Начала, Архангели, Ангели. (Собор Небесних Сил безтілесних – відтепер 8 листопада). Його вчення стала канонічним для християн і досі використовується Церквою як основне свідчення світу невидимого.
Мета Боговстановленої ангельської ієрархії - сходження до Богоподібності через очищення, просвіту і вдосконалення. Вищі лики стають носіями і джерелами Божественного Світла і Божественного життя для ликів підлеглих. Не тільки розумні, безплотні сили включені до світлоносних духовних ієрархій, але і рід людський, відтворюваний і освячуваний в Церкві Христовій.
Книга святителя Діонісія "Про церковну ієрархію" є продовженням його книги "Про небесну ієрархію". Церква Христова в її всесвітньому служінні ґрунтується, як і ангельські лики, на Боговстановленому священноначаллі.
У світ земний, до дітей церковних, Божественна благодать сходить утаємничено - у святих церковних таїнствах, духовних по суті, але чуттєвих за образом. Лише деякі святі подвижники прозрівали земними очима вогневидну природу Святих Тайн Божих. Але поза церковними таїнствами, поза Хрещенням і Євхаристією, немає для людини світлоносної спасаючої благодаті Божої, немає богопізнання, немає обожнення.
Книга "Про імена Божі" викладає шляхи Богопізнання через Ліствицю Божественних імен.
Книга святого Діонісія "Про містичне Богослов'я" також викладає вчення про Богопізнання. Все Богослов'я Православної Церкви ґрунтується на дослідному Богопізнанні. Щоб пізнати Бога - треба до Нього наблизитися, досягти стану богоспілкування і обоження. Це найбільше досягається молитвою. Не тому, що молитвою ми наближаємо до себе незбагненного Бога, але тому, що чиста сердечна молитва нас наближає до Бога.
Творіння святого Діонісія Ареопагіта (їх називають "Ареопагітики") мають виняткове значення у богослов'ї Православної Церкви. Протягом майже чотирьох століть, до початку VI століття, твори святого отця зберігалися лише в таємному переказі, переважно богословами Олександрійської Церкви. Вони були відомі Клименту Олександрійському, Орігену, Діонісію Великому, котрі по черзі очолювали огласительне училище в Олександрії, і святому Григорію Богослову. Святий Діонісій Олександрійський писав святителю Григорію Богослову тлумачення на "Ареопагітики". Загальноцерковне визнання твори святого Діонісія Ареопагіта отримали в VI - VII ст. Особливу популярність мають коментарі до них, написані преподобним Максимом сповідником (+ 662).
У Православній Церкві України вчення святого Діонісія про духовні священноначалля та обожнення людської природи було відомо спочатку завдяки "Богослов'ю" преподобного Івана Дамаскіна. Перший слов'янський переклад самих "Ареопагітиків" був зроблений на Афоні близько 1371 року ченцем Ісаєю. Списки його були широко поширені на Русі. Багато хто з них дотепер зберігаються у вітчизняних книгосховищах - у тому числі пергаментний рукопис "Твори святого Діонісія Ареопагіта", що належав святителю Кипріану, митрополиту Київському і всієї Русі (+ 1406) і писаний його рукою.
Священномученик Діонісій Ареопагіт загинув мученицькою смертю близько 96 року нашої ери в Лютеції (давня назва Парижа) внаслідок жорстоких переслідувань християн язичниками. Наша Церква вшановує і прославляє його 3 жовтня.
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
5363 5421 1533 9765
5159 3351 0939 4102
Електронна пошта