Сама по собі бідність не є чеснотою (відео)

30 жовтня 2026
Гріхом прийнято вважати лише погані вчинки, слова чи думки. Між тим, байдужість та нездійснення добрих справ теж відділяють людину від Бога. Замало просто не робити нічого злого. Господь чекає від нас не абстрактної прекрасної душі, а конкретних кроків, які виявляють дієву любов та щирість віри.

Як відомо, сам термін гріх («ἁμαρτία») в перекладі з грецької буквально означає «невлучення в ціль, промах, помилку». На стрільбищі життя потрапляння в «молоко» є хибним проявом наших можливостей, що суперечить призначенню людини та Божественному задуму. 

Багатогранна притча про багача і Лазаря є чудовою ілюстрацією того, що навіть на позір непоганий та турботливий про рідних заможний чоловік виявляється відкинутим Спасителем. Причина, звісно, не в статках, а в його гордині, самозакоханості та прагненні жити лише для власних примх. У невиправному егоїстичному бажанні привласнити собі те, що насправді є лише даром Божим - даром, який дано не для марнування на задоволення, а заради примноження добра. Сама по собі бідність не є чеснотою. Вона часто збільшує пороки і веде до духовної прірви, але у жебрака Лазаря було дещо інше, що дозволило йому опинитися в раю.



Власним промахам завжди легко знайти виправдання. Ми схильні посилатися на несприятливі обставини, необізнаність, чи зовнішні фактори. Між тим, усе, що необхідно знати людині для перемоги над гріхом - вже відкрите. Через пророків Бог явив Свою волю, дав заповіді, навчив шляху праведності. Тому праотець Авраам справедливо відмовляє багачу, вказуючи, що для пізнання добра не потрібні особливі знамення чи дива. Завдання просте і складне водночас - щодня намагатись влучати в «десятку», а не бити навмання. Ми покликані діяти і молитись: за перемогу, близьких, наших воїнів, всіх живих та померлих. Тож, на останню службу жовтня і першу Літургію листопада на Фейсбук сторінці Іоано-Богословського храму ПЦУ приймаємо ЗАПИСКИ ОНЛАЙН. По завершенні звершуємо панахиду за спочилими.



Кожен із нас щодня стоїть перед вибором: бути подібним до багача, який жив лише для себе, чи до Лазаря, який, попри земні страждання, залишався вірним Богові. Зрештою, цінним є не те, що ми маємо, а те, ким ми є й що зробили. Нехай ця притча стане для нас дзеркалом, у якому ми побачимо своє серце. Адже там, де є любов, вірність і доброта, - там уже починається Царство Небесне.



Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк


5363 5421 1533 9765

5159 3351 0939 4102