Ікона "Спорителька хлібів"

15 жовтня за новоюліанським календарем Церква вшановує ікону Божої Матері, що іменується «Спорителька хлібів». Вона написана з благословення старця Введенської Оптиної пустелі ієросхимонаха Амвросія. Цей отець був великим подвижником ХІХ століття з полум'яною дитячою вірою до Божої Матері.



На іконі Божа матір зображена сидячою на хмарах. Її руки розпростерті на благословення. Внизу – вижате поле, а на ньому серед трав і квітів стоять і лежать снопи жита. Старець Амвросій сам вказав день свята – 15 жовтня і назвав образ «Спорителька хлібів», вказуючи цим, що Пресвята Богородиця – «Помічниця людям у їхніх працях по здобуттю хліба щоденного».

Перед своїм блаженним спочинком отець Амвросій замовляв у безлічі фотознімки з цієї ікони і роздавав та розсилав їх своїм духовним дітям. Для співу акафісту перед святим образом старець склав особливий приспів: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою! Подай і нам, недостойним, росу благодаті Твоєї і яви милосердя Твоє!»

День поховання старця Амвросія в Шамординській обителі припав якраз на 15 жовтня за юліанським календарем – день святкування ікони.

Перше чудо від святої ікони засвідчено у 1891 році, коли в країні був голод через неврожай, а в Калузькій області і на полях Шамординської обителі хліб уродив. В 1892 році, вже після смерті старця Амвросія, його послушник Іван Федорович Черепанов послав список з ікони в П'ятницьку жіночу обитель Воронезької області, що історично вважалась завжди Слобожанщиною.. В тій місцевості була засуха і загрожував голод, але незабаром після того, як перед іконою «Спорителька хлібів» був відслужений молебень, пішов дощ та засуха припинилась.

За свідченням очевидців під час Голодоморів в Україні саме перед цією іконою молилися вірні, щоб врятувати себе і своїх дітей.