Важливий дар волхвів

Ладан був одним з трьох дарів, які принесли волхви немовляті Христу. Чому цей подарунок був таким цінним і яке він мав значення?

Ладан – це висушений сік дерев роду Boswellia, зокрема Boswellia sacra. Ці дерева ростуть в Омані, Ємені та Африканському Розі, включаючи Сомалі і Ефіопію. Після висушування сік спалюється як пахощі і вважається, що він має цілющі властивості. Виробники ладану надрізують дерево за допомогою традиційного інструмента, схожого на зубило, після чого молочний білий сік стікає з отвору, утворюючи «росу».
Перший сік не збирається, і вважається, що він очищає деревину від забруднень. Як тільки він висохне, отвір збільшується і поглиблюється, після чого знову сік, що виходить, висихає і приблизно через два тижні збирається.
Цей процес повторюється кілька разів в декількох точках протягом року, в залежності від регіону.

Після того як кам’яні згустки зібрані, їх досушують.
Ладан найвищої якості сріблястий і прозорий, або з легким зеленуватим відтінком. Коричнево-жовтий ладан – найдоступніший і найдешевший тип. В Омані кращий ладан належить султану Кабусу бен Саїду Аль Саїду, і його заборонено вивозити за межі країни.
Плантації ладану в Омані є, мабуть, найвідомішим і древнім джерелом цього товару. Тут тим торгують вже тисячі років, відправляючи на кораблях в Середземне море, Індію та Китай.

Колись цю торгівлю хотіли перехопити римляни. Вони відправили 10 000 військовослужбовців в цю область ще в 1 столітті до нашої ери, аби завоювати і контролювати товарне виробництво. Але римляни так і не змогли дістатися туди через посушливу і спекотну пустелю.

Торгівля ладаном була найприбутковішим видом заробітку з 1000 року до нашої ери до 400 року нашої ери. На якийсь час південна Аравія завдяки ладану стала найбагатшим місцем на Землі. Геродот писав про Ладан, вироблений в цьому регіоні, та попереджав, що дерева з яких він добувається охороняються літаючими зміями.
У ладану лимонно-деревний мускусний запах. Він використовується в православній літургії та в римсько-католицькій, а ще на весіллях і церемоніях народження у арабів.
Оманці кажуть, що ладан був подарований немовляті Ісусу для того, аби «відігнати злих духів і змій».
За старих часів ладан мав таку цінність через його передбачувану користь для здоров’я та ряду цілющих властивостей. І ось сьогодні сучасні дослідження відродили інтерес до цієї речовини: припускають, що ладан може володіти протираковими властивостями.
На жаль, дерева босвеллії зараз знаходяться у вкрай несприятливому стані, частково через зловживання виробництвом ладану в умовах дедалі більшого попиту, частково через зміну клімату.



У нашому храмі переважно використовується грецький ладан. Звісно, все це недешево коштує, але без кадінь православну  Літургію не служать.

Існує кілька способів кадіння у храмі. Зокрема, є велике та мале кадіння. Та коли саме це кадіння проводять під час Літургії та інших чинів? Як вірні мають поводитися під час кадіння? І як саме кадіння відбувається?
 Ще з давнини Старого Завіту віруючі в правдивого Бога виробили певні зовнішні форми свого богошанування. Деякі з них були відкриті їм безпосередньо Самим Богом. Серед них – кадіння фіміаму. Господь повелів Мойсею побудувати у Скинїх Завіту особливий жертовник, на якому б спалювалися ароматичні речовини (Вих.30:7-8). Нині, цю фунцію виконує особливий предмет церковного начиння, який має назву «кадило». У спеціальну посудину з розпеченим вугіллям кидають кілька кусочків ароматичної речовини – ладану, а пахучим димом – фіміамом – обвівають храм, людей або священні предмети.
У символізмі кадіння зберігається ціла низка прихованих образів. Найперше – це згадка про часи, коли люди приносили свої жертви Богу через цілопалення. Ще перші діти наших прабатьків Адама та Єви, двоє братів – Каїн та Авель приносили жертву Господеві саме таким чином. Так само чинив боговибраний народ багато сотень років. Окрім символу жертвоприношення, у Святому Писанні знаходимо на згадку про фіміам, як про силу, що знатна відганяти злих духів (Тов.8:2-3). У Другій книзі Хронік фіміам є символом слави Божої (2 Хрон. 5:14),а у псалмах – символом молитви: «Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!» (Пс.140:2).

Глибокий символічний зміст кадіння став справжньою окрасою та невід’ємною частиною й Новозавітного богослужіння. Суть православного розуміння такого священнодійства розкрито в молитві, яку читає священик благословляючи кадило: «Кадило Тобі приносимо, Христе Боже наш, як пахощі духовні Ти ж прийми їх у Свій наднебесний жертовник і пошли нам благодать Пресвятого Твого Духа».

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.