Гріх незадоволеного серця

26 травня 2023
Крадіжка – це гріх серця, незадоволеного в Богові. Коли Господь створив цей світ, Він визначив, що кожна людина буде завжди приходити до Нього і отримуватиме все необхідне. Але незалежне, бунтівне серце побажало самостійно здобувати добро. Про порушення заповіді «Не кради!» у нашому матеріалі.
 
Цю історію розповіли очевидці. Вона відбулася в одному з харківських трамваїв. На одній зупинці зайшов гурт веселих студентів, які їхали на святкування дня народження своєї однокурсниці. Це було зрозуміло з їхніх розмов. У руках одного з них був торт. І ось раптом хтось із них помітив, що поряд з ними, трішки попереду, сиділа бабуся, і в неї теж був торт, але це був «Київський» торт, а в них – звичайний.
Недовго думаючи, студенти вирішили зробити обмінну операцію, поміняти звичайний торт на «Київський». До того ж, бабуся свій торт чомусь поставила на підлозі біля себе. Обмін відбувся елементарно, торт замінили, і щасливі студенти вискочили на наступній зупинці. Десь через дві зупинки захвилювалася бабуся, вона почала шукати свою коробку. Коли пасажири почали її заспокоювати, що торт же є, вона пояснила: «Проблема не в тому, який торт, просто вчора помер мій котик, і я везла його на дачу, щоб поховати, а хтось переплутав і забрав у мене цю коробку, а мені залишили торт». Цікаво, що подумала однокурсниця…

У нашому житті трапляється чимало ситуацій, пов’язаних з порушенням однієї з Божих заповідей – заповіді «не кради», яку багато сучасників легковажно трактують як «не попадись».
Розглянемо буквальне й духовне значення  заповіді “не кради”і її практичне застосування.



Буквальне значення

Заповідь “не кради” Господь давав народові, який щойно вийшов з рабства. Як відомо, раби майже завжди крадуть у своїх панів, і взагалі, злодій – це людина з менталітетом раба. Раби вважали себе ображеними, приниженими (так і було насправді) і намагалися таким чином відновити справедливість. Вони крали у своїх панів. А потім крали один в одного. Часто багатші оббирали бідніших. Це проблема гріховного стану людини.
Коли Бог створив людину, Він створив її для завітних стосунків з Собою, і в завіті завжди були обов’язкові умови. Від Себе Господь обіцяв дві речі: землю, тобто місце, де людям потрібно було жити, і спадщину, дітей, яких Господь давав. «І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: “Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!”» (Бут. 1:28). Слово «оволодівайте», в контексті заповіді, яку ми розглядаємо, вказує на те, що Господь дає кожній людині право на власність. 

Восьма заповідь захищає право кожної людини на власність.

Крадіжка – це привласнення собі того, що тобі не належить. Сьогодні порушують цю заповідь у різний спосіб. Наприклад, коли крадуть у людини просто з кишені, з дому, з городу чи саду. Бо ж навіщо бабі Дарині стільки бурячків? Несправедливо, що в неї стільки виросло, а в нас мало. Поділимося.
Зараз дуже розповсюджена така форма порушення цієї заповіді як невиплата грошей, які заробив працівник. 

З нашого сьогодення можна навести безліч прикладів шахрайства. Якось один чоловік написав у газеті оголошення: «Навчу, як заробити мільйон, якщо ви перерахуєте мені долар». Через дуже короткий термін він написав наступне оголошення: «Я не знаю більш швидкого способу збагачення, ніж дати оголошення, яке я дав». Це значить, мільйон людей прислали йому по долару, і він дуже швидко заробив мільйон.

Є інша форма (ну, звичайно, чесні українці не вважають це порушенням заповіді), коли ми беремо в держави. Кажуть, що «не вкрадеш – не проживеш», це ж усе державне, а «вони он скільки у нас крадуть!». Таким чином українські Робін Гуди відновлюють справедливість.

Духовне значення

Але це неправда, що неможливо прожити, щоб не вкрасти, неправда що Бог доручив усім нам «відновлювати» справедливість. Той, Хто створив цей світ, є Творцем і Законодавцем, Він безмежно багатий і самодостатній, у самій природі Бога немає місця для гріха. Коли ми крадемо, то не можемо сказати, що Бог теж краде.
Бог створив людину за образом Своїм і забезпечив усім необхідним. Адамові та Єві спочатку й на думку не спадало щось красти, у них не було такої потреби, вони навіть не знали, що таке можна зробити. Але був той, хто знав. Той, хто намагався вкрасти в Бога право бути Богом. Це був диявол. Він злодій за своєю сутністю. І щоразу, коли людина робить цей учинок, коли вона краде, вона слухає диявола. Господь так і сказав: «…Пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім» (Ів. 8:44).

Крадіжка – це гріх серця. Ісус Христос сказав: «Що з людини виходить, – те людину опоганює. Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум» (Мк. 7:20-23).
 
Крадіжка – це гріх серця, незадоволеного в Богові. Коли Бог створив цей світ, Він визначив, що кожна людина, кожний чоловік і жінка, кожен хлопчик і дівчинка, кожна бабуся і дідусь зі своїми потребами завжди будуть приходити до Нього й у Нього, Благого Бога, отримуватимуть усе необхідне. І Богові приносить радість наділяти нас добром. Але незалежне, бунтівне серце побажало самостійно здобувати добро.
Крім того, люди все життя порушують цю заповідь, привласнюючи славу, яка належить Богу. «Я – Господь, оце Ймення Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам» (Іс. 42:8). Якщо належний Богові час сьомого дня ми забираємо для себе, навіть з дуже благовидними й благочестивими мотивами, то ми порушуємо цю заповідь. Нам ніхто не давав права перепризначувати цей час на щось інше.

Є ще така проблема як десятина. Колись пророк Малахія звертався до людей і сказав такі слова: «Від устав Моїх ви відступили з днів ваших батьків, і їх не стерегли. Верніться ж до Мене, і вернусь Я до вас!” – промовляє Господь Саваот. Та говорите ви: “У чому повернемось?” Чи Бога людина обманить? Мене ж ви обманюєте, ще й говорите: “Чим ми Тебе обманули?” Десятиною та приносами! Прокляттям ви прокляті, а Мене обманули, о люду ти ввесь! Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, – промовляє Господь Саваот, – чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір? І ради вас насварю Я все те, що жере, і воно не понищить вам земного плоду, і не заб’є винограду вам на полі”, – говорить Господь Саваот» (Мал. 3:7-11). Проблема навіть не в самій десятині, а в тому, що людина насмілюється порушувати Божі заповіді. Можливо, хтось із нас думає, що якщо я віддам десятину, як же я проживу? А ми ж не за десятину живемо! Ми живемо самим Господом, Який завжди від Себе, як джерело, наповнює нас Своїм життям.

Практичне застосування

Виконання восьмої заповіді починається із виконання першої заповіді. Все починається з нашого шанування Господа. «Я – Господь, Бог твій, нехай не буде в тебе інших богів». Господь закликає нас до того, щоб ми поклонялися Йому і любили Його. «Усе, що потрібне для життя та побожності, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою». Це Божий план для нас. Наш Бог багатий на милосердя, наш Бог багатий на любов, наш Бог сповнений багатства. У нас немає потреби нічого красти, у нас все необхідне є. Це те підґрунтя, спираючись на яке, ми можемо виконувати цю заповідь і жити з нашим Господом.

Не кради – чому ця тема варта вашої уваги?
Пропонуємо вісім практичних кроків, які допоможуть виконувати восьму Божу заповідь “не кради”.

1. Будьте вдячними. Помічайте всі ті блага, які дає нам Бог, зауважуйте ті дари, якими Він нас щедро благословляє. «Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (1 Сол. 5:18).

2. Будьте задоволеними. Ми не знаємо голоду, однак звідусіль чуємо бурчання, нарікання, невдоволення. Бог же вчить нас бути задоволеними: «А як маємо поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того» (1 Тим. 6:8).

3. Живіть просто, без великих забаганок і вимог, бо «…ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що ведуть людей до загибелі. Бо корінь усього лихого – то грошолюбство, якому віддавшись, деякі відбились від віри й поклали на себе великі страждання» (1 Тим. 6:9-10). Зараз чимало людей потрапили в кредитну яму, вони день і ніч працюють, щоб хоч трішки борги повіддавати. А все через те, що в якийсь момент захотіли жити краще, ніж дозволяли їхні статки.

4. Не довіряйте завжди рекламі. Часто реклама – брехливе євангеліє світу – підштовхує християн не бути задоволеними, не жити просто, а потім ми не знаємо, що з цими речами, придбаними за знижками чи акціями, робити.

5. Не лінуйтеся. Лінь – це те, що приводить людину до зубожіння, а потім людина каже: «Не можу по-іншому прожити, мушу красти. Нема що їсти. «Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!» (Пр. 24:33-34).

6. Працюйте своїми руками. Не чекайте, що вам хтось щось має дати. «І місця дияволові не давайте! Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному» (Еф. 4:27-28).

7. Будьте жертовними. Коли Ісус учив народ, Він розказав таке повчання: «Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі. Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих, і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних!» (Лк. 14:12-14). Чи ви вже відчували в своєму житті щастя і задоволення, коли робили добро тому, хто не міг вам нічим відплатити?

 8. Довіряйте Богові. Цього Господь учив людей у Нагірній проповіді: «Отож, не журіться, кажучи: “Що ми будемо їсти?”, чи “Що будемо пити?”, або: “У що ми зодягнемось?” Бо ж усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперше Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться» (Мт. 6:31-33). Сказавши «не кради», Господь тим самим сказав: «Я попіклуюся про тебе і забезпечу тебе всім необхідним». 
Михайло Дубовик

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк

4149 6293 1322 1459

4149 4390 0091 7074


або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА