Свята мироносиця Марія Магдалина
22 липня 2024
22 липня за новоюліанським календарем вшановується пам'ять Святої Мироносиці рівноапостольної Марії Магдалини. Про цю дивовижну жінку написано чимало, втім ми пропонуємо ще раз згадати біографію той, яка одна із перших удостоїлася побачити Воскреслого Господа Ісуса Христа.
Народилася вона в містечку Магдалини в Галілеї. Жителі Галілеї відрізнялися безпосередністю, палкістю вдачі та самовідданістю. Ці якості були властиві і святій Марії Магдалині. З юності вона страждала тяжкою недугою - біснуванням (Лк. 8:2). Перед пришестям у світ Христа Спасителя біснуватих було особливо багато: ворог роду людського, передбачаючи свою близьку ганьбу, повставав на людей з нечуваною силою. Через хворобу Марії Магдалини явилась Слава Божа, сама ж вона здобула велику чесноту суцільної надії на волю Божу і нічим нерушиму відданість Ісусу Христу. Коли Господь вигнав з неї сім демонів, вона, залишивши все, пішла за Ним.
Свята Марія Магдалина йшла за Христом разом з іншими жінками, проявляючи зворушливу турботу про Нього. Вона не залишила Господа після взяття Його іудеями, коли почала коливатися віра в Нього у найближчих учнів. Страх, який спонукав до зречення апостола Петра, в душі Марії Магдалини був переможений любов'ю. Вона стояла біля Хреста разом з Пресвятою Богородицею і апостолом Іоанном, переживаючи страждання Божественного Вчителя і долучаючись великому горю Богоматері. Свята Марія Магдалина супроводжувала Пречисте Тіло Господа Ісуса Христа при перенесенні Його до гробу в саду праведного Йосипа Ариматейського, була при Його похованні (Мт. 27:61; Мр. 15:47).
Служачи Господу під час Його земного життя, вона бажала послужити Йому і після смерті, щоб віддати останню шану Його Тілу, вмастивши його, за звичаєм євреїв, миром та ароматами (Лк. 23:56). Воскреслий Христос послав святу Марію із звісткою від Нього до учнів, і блаженна жінка, радіючи, сповістила апостолам про бачене - «Христос воскрес!» Як перша благозвістниця Христового воскресіння, свята Марія Магдалина визнана Церквою рівноапостольною. У цьому благозвісті головна подія її життя, початок її апостольського служіння.
За переказами, вона благовістила не лише в Єрусалимі. Свята Марія Магдалина відправилася в Рим і бачила імператора Тіберія (14-37 р.н.е). За переказами, вона принесла йому червоне яйце як символ Воскресіння, символ нового життя зі словами: «Христос Воскрес!» Потім вона розповіла імператору про те, що в його провінції Юдеї був безвинно засуджений Ісус Галілеянин, людина свята, який творив чудеса, сильний перед Богом і всіма людьми, страчений за наклепами іудейських первосвящеників і вирок затвердив призначений Тиверієм прокуратор Понтій Пілат.
Марія повторила слова апостолів, що увірувавши в Христа відкуплені від марного життя не тлінним сріблом або золотом, але дорогоцінною кров'ю Христа. Завдяки Марії Магдалині звичай дарувати один одному великодні яйця в день Світлого Христового Воскресіння поширився між християнами всього світу. В одному старому рукописному грецькому статуті, написаному на пергаменті, що зберігається в бібліотеці монастиря святої Анастасії поблизу Фессалонік (Солуня), розміщена молитва, що читається в день Святої Пасхи на освячення яєць та сиру, в якій вказується, що ігумен, роздаючи освячені яйця, говорить братії: «Так ми прийняли від святих отців, які зберегли цей звичай від самих часів апостольських, бо свята рівноапостольна Марія Магдалина перша показала віруючим приклад цього радісного жертвопринесення».
Марія Магдалина продовжувала своє благовістя в Італії та в самому місті Римі. Очевидно, саме її має на увазі апостол Павло у своєму Посланні до Римлян (Рим. 16:6), де разом з іншими подвижниками проповіді євангельської згадує Марію (Маріам), яка, як він каже, «багато попрацювала для нас».
Очевидно, вона беззавітно служила Церкві і своїми засобами, і своєю працею, наражаючись на небезпеку, і розділяла з Апостолами працю проповідництва.
За Церковними ж переказами, вона пробула в Римі до прибуття туди апостола Павла і пробула там ще два роки після відбуття його з Риму після першого суду над ним. З Риму свята Марія Магдалина вже в похилому віці переселилася в Ефес, де невпинно трудився святий апостол Іоанн, який з її слів написав 20-й розділ свого Євангелія. Там закінчила свята земне життя і була похована.
У IX столітті за імператора Льва VI Філософа (886-912) нетлінні мощі святої Марії Магдалини були перенесені із Ефесу до Константинополя. Вважають, що під час хрестових походів вони були відвезені до Риму, де і покоїлися під вівтарем у храмі в ім'я святого Іоанна Латеранського. Папа Римський Гонорій III (1216-1227) освятив цей храм в ім'я святої рівноапостольної Марії Магдалини. Частина її мощів знаходиться у Франції, поблизу Марселя, де у підніжжі крутої гори споруджено храм в її честь. Частина святих мощів рівноапостольної Марії Магдалини зберігаються в різних монастирях Святої Гори Афон та в Єрусалимі.
.jpg)
Православна Церква свято шанує пам'ять святої Марії Магдалини - жінки, покликаної Самим Господом від темряви до світла і від влади сатани до Бога.
Втягнута колись в гріх, вона, отримавши зцілення, щиро і безповоротно розпочала нове, чисте життя і ніколи не коливалася на цьому шляху. Марія полюбила Господа, що покликав її до нового життя; вона була вірна Йому не тільки тоді, коли Він, вигнавши з неї сім демонів, проходив містами та селами Палестини, здобувши собі славу чудотворця, але й тоді, коли всі учні зі страху покинули Його і Він, погорджений, і розп'ятий, в муках висів на Хресті. Ось чому Господь, знаючи її вірність, саме їй першій з'явився, повставши із гробу, і саме її сподобив бути першою з проповідників Свого Воскресіння.
Хочемо також розвінчати один із найпоширеніших міфів та найпопулярніших художньо-літературних сюжетів, який прийшов до нас із західної християнської культури. Там образ Марії Магдалини збагачений рисами інших жінок, які згадуються в Євангеліях. Вже в перші століття християнства Марію Магдалину почали ототожнювати з Марією – сестрою Марфи та Лазаря, а також з жінкою, яка була грішницею і яка намастила миром ноги Христа в домі Симона-фарисея (Лк. 7:37 – 38).
Образ Марії Магдалини як блудниці, що розкаялася, був створений «з легкої руки» Римського папи Григорія I. Дослідники зазначають, що саме він у VI столітті першим ототожнив неназвану грішницю в Євангелії від Луки (Лк. 7:36 – 50) з Марією Магдалиною, яка згадується в тому ж Євангелії в наступній главі (Лк. 8:2).
Ця думка була закріплена також у відомому творі Якова Ворагінського під назвою «Золота легенда» (це збірка житій католицьких святих, що була написана в Італії у 1255 році і яка була надзвичайно популярною в епоху Відродження). Подібне трактування життя святої Марії Магдалини залишалось офіційним у католиків майже півтори тисячі років – до 1969 року, коли Ватикан визнав, що ніде в Євангелії немає прямої вказівки на те, що грішницею була саме Марія Магдалина.
Про святу рівноапостольну Марію Магдалину оповідають всі чотири євангелисти. Рівноапостольна Марія Магдалина прожила довге і праведне життя. У похилому віці вона переселилася з Риму до Ефесу, де проповідувала. Саме тут, за Переданням, свята мирно померла та була похована. Частини святих мощей рівноапостольної Марії Магдалини зберігаються в різних монастирях Святої Гори Афон і в Єрусалимі. Тож сьогодні вшановуючи її пам‘ять у молитвах звертаємося до неї: свята рівноапостольна Марія Магдалино, моли Бога за нас.
Народилася вона в містечку Магдалини в Галілеї. Жителі Галілеї відрізнялися безпосередністю, палкістю вдачі та самовідданістю. Ці якості були властиві і святій Марії Магдалині. З юності вона страждала тяжкою недугою - біснуванням (Лк. 8:2). Перед пришестям у світ Христа Спасителя біснуватих було особливо багато: ворог роду людського, передбачаючи свою близьку ганьбу, повставав на людей з нечуваною силою. Через хворобу Марії Магдалини явилась Слава Божа, сама ж вона здобула велику чесноту суцільної надії на волю Божу і нічим нерушиму відданість Ісусу Христу. Коли Господь вигнав з неї сім демонів, вона, залишивши все, пішла за Ним.
Свята Марія Магдалина йшла за Христом разом з іншими жінками, проявляючи зворушливу турботу про Нього. Вона не залишила Господа після взяття Його іудеями, коли почала коливатися віра в Нього у найближчих учнів. Страх, який спонукав до зречення апостола Петра, в душі Марії Магдалини був переможений любов'ю. Вона стояла біля Хреста разом з Пресвятою Богородицею і апостолом Іоанном, переживаючи страждання Божественного Вчителя і долучаючись великому горю Богоматері. Свята Марія Магдалина супроводжувала Пречисте Тіло Господа Ісуса Христа при перенесенні Його до гробу в саду праведного Йосипа Ариматейського, була при Його похованні (Мт. 27:61; Мр. 15:47).
Служачи Господу під час Його земного життя, вона бажала послужити Йому і після смерті, щоб віддати останню шану Його Тілу, вмастивши його, за звичаєм євреїв, миром та ароматами (Лк. 23:56). Воскреслий Христос послав святу Марію із звісткою від Нього до учнів, і блаженна жінка, радіючи, сповістила апостолам про бачене - «Христос воскрес!» Як перша благозвістниця Христового воскресіння, свята Марія Магдалина визнана Церквою рівноапостольною. У цьому благозвісті головна подія її життя, початок її апостольського служіння.
За переказами, вона благовістила не лише в Єрусалимі. Свята Марія Магдалина відправилася в Рим і бачила імператора Тіберія (14-37 р.н.е). За переказами, вона принесла йому червоне яйце як символ Воскресіння, символ нового життя зі словами: «Христос Воскрес!» Потім вона розповіла імператору про те, що в його провінції Юдеї був безвинно засуджений Ісус Галілеянин, людина свята, який творив чудеса, сильний перед Богом і всіма людьми, страчений за наклепами іудейських первосвящеників і вирок затвердив призначений Тиверієм прокуратор Понтій Пілат.
Марія повторила слова апостолів, що увірувавши в Христа відкуплені від марного життя не тлінним сріблом або золотом, але дорогоцінною кров'ю Христа. Завдяки Марії Магдалині звичай дарувати один одному великодні яйця в день Світлого Христового Воскресіння поширився між християнами всього світу. В одному старому рукописному грецькому статуті, написаному на пергаменті, що зберігається в бібліотеці монастиря святої Анастасії поблизу Фессалонік (Солуня), розміщена молитва, що читається в день Святої Пасхи на освячення яєць та сиру, в якій вказується, що ігумен, роздаючи освячені яйця, говорить братії: «Так ми прийняли від святих отців, які зберегли цей звичай від самих часів апостольських, бо свята рівноапостольна Марія Магдалина перша показала віруючим приклад цього радісного жертвопринесення».
Марія Магдалина продовжувала своє благовістя в Італії та в самому місті Римі. Очевидно, саме її має на увазі апостол Павло у своєму Посланні до Римлян (Рим. 16:6), де разом з іншими подвижниками проповіді євангельської згадує Марію (Маріам), яка, як він каже, «багато попрацювала для нас».
Очевидно, вона беззавітно служила Церкві і своїми засобами, і своєю працею, наражаючись на небезпеку, і розділяла з Апостолами працю проповідництва.
За Церковними ж переказами, вона пробула в Римі до прибуття туди апостола Павла і пробула там ще два роки після відбуття його з Риму після першого суду над ним. З Риму свята Марія Магдалина вже в похилому віці переселилася в Ефес, де невпинно трудився святий апостол Іоанн, який з її слів написав 20-й розділ свого Євангелія. Там закінчила свята земне життя і була похована.
У IX столітті за імператора Льва VI Філософа (886-912) нетлінні мощі святої Марії Магдалини були перенесені із Ефесу до Константинополя. Вважають, що під час хрестових походів вони були відвезені до Риму, де і покоїлися під вівтарем у храмі в ім'я святого Іоанна Латеранського. Папа Римський Гонорій III (1216-1227) освятив цей храм в ім'я святої рівноапостольної Марії Магдалини. Частина її мощів знаходиться у Франції, поблизу Марселя, де у підніжжі крутої гори споруджено храм в її честь. Частина святих мощів рівноапостольної Марії Магдалини зберігаються в різних монастирях Святої Гори Афон та в Єрусалимі.
Православна Церква свято шанує пам'ять святої Марії Магдалини - жінки, покликаної Самим Господом від темряви до світла і від влади сатани до Бога.
Втягнута колись в гріх, вона, отримавши зцілення, щиро і безповоротно розпочала нове, чисте життя і ніколи не коливалася на цьому шляху. Марія полюбила Господа, що покликав її до нового життя; вона була вірна Йому не тільки тоді, коли Він, вигнавши з неї сім демонів, проходив містами та селами Палестини, здобувши собі славу чудотворця, але й тоді, коли всі учні зі страху покинули Його і Він, погорджений, і розп'ятий, в муках висів на Хресті. Ось чому Господь, знаючи її вірність, саме їй першій з'явився, повставши із гробу, і саме її сподобив бути першою з проповідників Свого Воскресіння.
Хочемо також розвінчати один із найпоширеніших міфів та найпопулярніших художньо-літературних сюжетів, який прийшов до нас із західної християнської культури. Там образ Марії Магдалини збагачений рисами інших жінок, які згадуються в Євангеліях. Вже в перші століття християнства Марію Магдалину почали ототожнювати з Марією – сестрою Марфи та Лазаря, а також з жінкою, яка була грішницею і яка намастила миром ноги Христа в домі Симона-фарисея (Лк. 7:37 – 38).
Образ Марії Магдалини як блудниці, що розкаялася, був створений «з легкої руки» Римського папи Григорія I. Дослідники зазначають, що саме він у VI столітті першим ототожнив неназвану грішницю в Євангелії від Луки (Лк. 7:36 – 50) з Марією Магдалиною, яка згадується в тому ж Євангелії в наступній главі (Лк. 8:2).
Ця думка була закріплена також у відомому творі Якова Ворагінського під назвою «Золота легенда» (це збірка житій католицьких святих, що була написана в Італії у 1255 році і яка була надзвичайно популярною в епоху Відродження). Подібне трактування життя святої Марії Магдалини залишалось офіційним у католиків майже півтори тисячі років – до 1969 року, коли Ватикан визнав, що ніде в Євангелії немає прямої вказівки на те, що грішницею була саме Марія Магдалина.
Про святу рівноапостольну Марію Магдалину оповідають всі чотири євангелисти. Рівноапостольна Марія Магдалина прожила довге і праведне життя. У похилому віці вона переселилася з Риму до Ефесу, де проповідувала. Саме тут, за Переданням, свята мирно померла та була похована. Частини святих мощей рівноапостольної Марії Магдалини зберігаються в різних монастирях Святої Гори Афон і в Єрусалимі. Тож сьогодні вшановуючи її пам‘ять у молитвах звертаємося до неї: свята рівноапостольна Марія Магдалино, моли Бога за нас.
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
4149 6293 1322 1459
5159 3351 0939 4102
або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА
4149 6293 1322 1459
5159 3351 0939 4102
або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА
Електронна пошта