Почався Успенський піст (відео)

15 серпня 2022
14 серпня для православних християн розпочинається Успенський піст, який передує святу Успіння Пресвятої Богородиці. У цій публікації ми розповімо про те, як було започатковано Успенський піст та як бажано проводити ці два тижні.
 

Успенський піст настає майже через місяць після Петрового посту. Він відбувається перед великими святами Преображення Господнього та Успіння Божої Матері і триває два тижні від 14 до 28 серпня.

Успенський піст дійшов до нас з давніх часів християнства. В бесіді Льва Великого, виголошеній ним близько 450 року, ми знаходимо чітку вказівку щодо Успенського посту: «Церковні пости розміщені в році так, що для кожного часу запропоновано свій особливий закон помірності. Так для весни весняний піст - у Чотиридесятницу, для літа літній - у П’ятидесятницю (Петрів піст), для осені осінній - у сьомому місяці (Успенський), для зими - зимовий (Різдвяний)».

Св. Симеон Солунський пише, що «Піст у серпні (Успенський) заснований на честь Матері Божого Слова, Яка подвизалася і постила за нас, хоч, будучи святою і непорочною, і не мала потреби в пості. Так особливо Вона молилася за нас, коли мала намір перейти від тутешнього життя до майбутнього, і коли Її блаженна душа мала через Божественного Духа з’єднатися з Її сином. А тому й ми маємо постити й оспівувати Її, наслідувати Її життя і тим будити Її до молитви за нас. Дехто, втім, каже, що цей піст заснований з нагоди двох свят, тобто Преображення та Успіння. І я також вважаю за необхідний спогад цих двох свят, одного - як такого, що подає нам освячення, а іншого - змилування й клопотання за нас».

Остаточне встановлення Успенського посту відбулося на Константинопольському Соборі 1166 року, що проходив під головуванням патріарха Луки. Тут було підтверджено, що всі православні християни згідно з давніми уставами повинні дотримувати Богородичний піст з 1 по 15 серпня (за старим стилем). Вальсамон про цей Собор пише: «Тоді сумнівалися деякі про кількість днів посту Успенського й Різдвяного. Тому сам святіший патріарх підтвердив, що хоч дні цих постів письмово ніде не позначені, мусимо, однак, піти за неписаним церковним переданням і повинні постити від першого дня серпня і від чотирнадцятого дня».

Під час посту Церква пропонує помірне вживання їжі та пиття, і притому їжі не скоромної, а пісної. У Церковному Уставі ясно відображений і час вживання і якості пісної їжі. Все строго розраховано з тією метою, щоб послабити в нас пристрасні порухи тіла, що збуджуються багатою і солодкою поживою тіла; але так, щоб не зовсім розслабити нашу тілесну природу, а - навпаки - зробити її легкою, міцною і здатною підкорятися порухам духу й бадьоро виконувати його вимоги. Але в умовах війни Піст фактично скасовується і обмеження кожен обирає для себе самостійно.
 
Головне не забувати, що піст є необхідним засобом для успіху в духовному житті і для отримання спасіння, тому що піст, віднімаючи в тіла зайву їжу та зайве пиття, послаблює силу чуттєвих потягів. Звідси видно, що й користь посту різностороння:

 а) піст згодом також ясно показує людині, що для її життя потрібно небагато, і її здоров’я залежить не від вишуканої, але від простої їжі та пиття;
 б) піст дуже скоро виявляє пануючі в людині пристрасті й пороки, до яких вона приліпився серцем, і що її тіло найбільше любить;
в) піст робить нас здатними до молитви й роздумів про Бога й Божественне. «Хто постить, той з добрим духом молиться», - каже св. Іоан Золотоустий.
 


Взагалі піст є сильним засобом приготування до всіх великих і спасительних справ. Це глибоко відчували всі розсудливі й боголюбиві люди - завжди і скрізь. Всі святі досить строго постили самі й одностайно радили постити іншим.

Під час будь-якого посту не прийнято зловживати алкоголем.
Устав Церкви вчить, від чого варто утримуватися під час постів – «всі, хто побожно постять, строго повинні дотримуватися уставів про якість їжі, тобто утримуватися в пості від окремих страв, не як від недостойних (хай цього не буде), а як від неприйнятних для посту й заборонених Церквою. Страви, від яких слід утримуватися в пости: м’ясо, сир, масло, молоко, яйця, а іноді й риба, залежно від того, який піст».

 Успенський піст не такий строгий, як Великий, але строгіший, ніж Петрів і Різдвяний пости. В понеділок, середу і п’ятницю Успенського посту устав Церкви пропонує споживати сухі страви, тобто дотримуватися найстрогішого посту, без відварювання їжі; у вівторок і четвер - варена їжа, але без оливи; в суботи і неділі дозволяється вино і олива. Але ми зараз говоримо про Устав, який був прийнятий в перші століття християнства переважно для монахів. Сучасні реалії інші, особливо в умовах військового стану. Безумовно, щодо посту треба радитися зі священиком, а не самотужки брати на себе важкий тягар, який був написаний для ченців іншої доби. Церква дозволяє послаблення, але всі справи треба обов’язково вирішувати з духовником.Ще раз підкреслюємо, що в умовах війни піст стосовно їжи фактично скасований. Головне звернути увагу на свій духовний стан. Принаймні, не впадати у відчай.

До свята Преображення Господнього, коли в храмах освячуються виноград і яблука, Церква по Уставу зобов’язує нас утримуватися від цих плодів. Але підкреслимо, що і тут ми говоримо про букву Закону. За переданням св. Отців, «якщо ж хто з братів з’їсть гроно до свята, то хай прийме заборону за непослух і не споживає грон протягом всього місяця серпня». Знову ж таки це норма Уставу, до якого сучасна людина повинна підходити виважено.



У свято Преображення Господнього за церковним Статутом дозволяється на трапезі риба. З цього дня по понеділках, середах і п’ятницях у харчування обов’язково входили плоди нового врожаю.

Піст духовний тісно поєднується з постом тілесним, на зразок того, як наша душа поєднується з тілом, проникає в нього, оживлює і робиться з ним одним цілим, як душа й тіло становлять єдину живу людину. І тому, постуючи тілесно, в той самий час слід нам постити й духовно: «Постуючи, браття, тілесно, постимо й духовно, розв’яжемо будь-який союз неправди», - заповідає Свята Церква.

 У пості тілесному на першому плані - утримання від поживної, смачної та солодкої їжі; у пості духовному - утримання від пристрасних гріховних порухів, що тішать наші чуттєві схильності й пороки. Там - залишення їжі скоромної - поживнішої і вживання їжі пісної - менш поживної; тут - залишення улюблених гріхів та огріхів і вправляння в протилежних їм чеснотах.

 Сутність посту висловлена в церковній пісні: «Якщо, душе моя, утримуєшся від страв, а від пристрастей не очищаєшся, - даремно тішимося не споживанням: тому що, якщо піст не принесе тобі виправлення, то зненавиджена будеш Богом, як фальшива, і уподібнишся злим демонам, котрі ніколи не їдять».

Але пам'ятаємо, що за особистими порадами, як проводити Успенський піст, слід звертатися до священиків. Радимо ще раз передивитись відео, де настоятель Іоано-Богословського храму о.Віктор Маринчак говорить про піст в умовах війни.

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
 
Приватбанк
 4149 6293 1322 1459
 
4149 4390 0091 7074

або

5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА