Покровитель воїнів великомученик Феодор Стратилат

07 лютого 2024
Святий великомученик Феодор Стратилат, якого Церква вшановує 8 лютого був відданий мученицькій смерті 319 року після Різдва Христового. У дослівному перекладі з грецької слово “стратилат” означає “високий воїн”, у літературному перекладі – “воєвода”, “воєначальник”. Про відважного воїна, що чинив спротив зброєю і духом у нашому матеріалі.

Святий Феодор походив із міста Євхаїти, нині Марсіан на півночі Малоазіатського нагір’я в Туреччині. Блага звістка святого Євангелія в ці місця принесена ще в апостольські часи. Кілька століть цей край був благодатним для прийняття вчення Спасителя. Сам же Феодор також був наділений від Господа багатьма дарами. Його вирізняли з-поміж оточуючих природна краса, великодушне серце, глибоке пізнання християнських істин, мудрість та красномовство. Хоробрість святого воїна стала багатьом відома після того, як він за допомогою Божою вбив величезного змія, що жив у прірві на околицях міста Євхаїти.



Змій пожирав безліч людей і тварин, тримаючи в страху всю округу. Святий Феодор, нікому нічого не кажучи, взявши з собою свою звичайну зброю і маючи на грудях хрест, рушив у дорогу.
Доїхавши до поля поблизу прірви, де жив змій, воїн Христовий зліз з коня і ліг відпочити. У цих місцях проживала якась благочестива дружина на ім’я Євсевія. Вона була похилого віку. За кілька років перед цим вона випросила тіло святого мученика Феодора Тирона, що не згоріло на вогнищі під час страти, поховала його біля свого будинку і щороку святкувала його пам’ять у день преставлення 17 лютого.

Благочестива Євсевія, побачивши сплячого воїна Христового Феодора Стратилата, розбудила його і намагалася переконати піти з цих місць, щоб не постраждати від змія. Мужній воїн Христовий відповідав їй: “Відійди і стань подалі від місця цього, і ти побачиш силу Христа мого”. Жінка відійшла і стала молитися до Спасителя про дарування перемоги сміливому ратникові. Звернувся до Господа з молитвою і святий Феодор: “Господи Ісусе Христе, що засяяв від Отчого Істоти, що допомагав мені в битвах і давав перемогу на противних, Ти і нині Той же є Господи Христе Боже, пошли мені перемогу з висоти Твоєї святої”. Святий Феодор переміг чудовисько, прославивши серед людей ім’я Христове.



За відвагу святого Феодора призначили воєначальником у місті Гераклеї поблизу Чорного моря. Тут майбутній святий поєднував відповідальне військове служіння з апостольською проповіддю Євангелія серед підлеглих йому язичників. Його палка віра, підкріплена особистим християнським прикладом, відвертала багатьох від згубних звичок. У результаті майже всі жителі Гераклеї прийняли християнство.
У розквіті військової кар’єри нашого героя в Римській імперії почалися жорстокі гоніння на християн. Імператор Лікіній (307-324), який умертвив сорок мучеників Севастійських, спрямував свою жорстокість не на простий народ, а на освічених поборників християнства, в яких вбачав серйозну загрозу для язичництва, що відмирало. Почувши про хороброго воєначальника, імператор захотів його побачити і послав за ним своїх наближених. Правителі іноді заздрять славі та професіоналізму успішних військових. Як наслідок починають чинити їм кривду. Святий Феодор прийняв послів із честю, але не хотів залишати свого міста. Кажучи сучасною мовою – відставку не прийняв. Передбачаючи наміри імператора, мученик Христовий хотів постраждати у своєму місті, тому він відповів імператорові, що не може зараз залишити Гераклію і просить його завітати до нього.

Напередодні прибуття нечестивого правителя святий Феодор удостоївся чудесного видіння. Під час молитви він раптом побачив себе в храмі, дах якого розверзся, над храмом засяяло небесне світло і пролунав голос: “Дерзай, Феодоре, Я з тобою!”. Укріплений видіннями, святий мученик звернувся до Господа з гарячою молитвою, просячи Його зміцнити свої сили для майбутнього подвигу.
Імператор приїхав, захопивши із собою золотих і срібних ідолів. Він прихильно поставився до святого Феодора, хвалив його за хороше управління містом і наказав йому принести перед народом жертви ідолам. Святий просив імператора залишити ідолів на ніч у своєму будинку. Імператор погодився. Заволодівши бовдурами, святий Феодор розбив їх на багато частин і роздав шматочки золота і срібла жебракам. Так він осоромив марнотратну віру в бездушних ідолів і на уламках язичництва утверджував закони християнського милосердя.

Ясна річ, така поведінка обурила правителя. Мученика Христового за наказом імператора схопили і піддали жорстоким і витонченим тортурам. Феодора били воловими жилами й олов’яними прутами, терзали його тіло цвяхами і палили вогнем. Усе це святий мученик переносив із великим терпінням і тільки повторював: “Слава Тобі, Боже наш!” Після мук страждальця кинули до в’язниці, і п’ять днів протримали там без їжі та води, а потім понівеченого святого прицвяхали до хреста і залишили на ніч. Мучителі сподівалися, що він помре вночі на хресті. Передчуваючи близьку смерть, святий Феодор уже звертався до Бога з останніми молитвами.
Господь судив прославити Свого святого перед усіма жителями Гераклії. Вранці воїни, які брали участь у страті, побачили святого мученика живим і неушкодженим. Сталося справжнє чудо, про що переповідає передання. Господь зцілив понівечене тіло святого і звів його з хреста, на якому той був залишений на всю ніч. Переконані на власні очі в безмежній могутності християнського Бога, мучителі тут же, неподалік від місця невдалої страти, прийняли святе хрещення. Мученик Феодор утримав жителів і воїнів, які увірували в Христа, від заколоту, кажучи їм: “Перестаньте! Господь мій Ісус Христос, висячи на хресті, утримував ангелів, щоб вони не створили помсти роду людському”.

Мученик Христовий добровільно віддав себе в руки катів. Йдучи на страту, святий одним словом відкривав двері в’язниць і звільняв в’язнів. Жителі Гераклії, які торкалися його одягу, зцілювалися від хвороб і звільнялися від бісів. Перед тим, як віддати себе в руки ката, мученик Феодор заповів поховати своє тіло в Євхаїтах у маєтку батьків. Своєму слузі Уару наказав записати всі муки, яких він зазнав, для повчання майбутніх поколінь християн. Потім мученик Христовий довго молився і, нарешті, вимовивши слово “амінь”, схилив під меч свою чесну і святу главу. Страта відбулася 8 лютого 319 року в суботу, о третій годині дня.



Народ вшанував святі останки мученика великими почестями. 8 червня того ж року їх було урочисто перенесено в Євхаїти. Під час перенесення тіла святого і вже в самому місті відбувалися численні чудеса на славу Христа Бога.
Святий великомученик Феодор Стратилат, вірний до смерті Господу Ісусу Христу, безстрашний і жертовний воєначальник, хоробрий солдат, здавна шанується як покровитель православного воїнства.

На пам’ять великомученика Феодора Стратилата будували храми в усіх православних країнах. За молитвами до нього, від Його ікон відбувалося багато чудес. Так святий Анастасій Синаїт, патріарх Антіохійський (599 р.) та Іоанн Дамаскін (бл. 780 р.) згадують про диво, яке сталося в храмі Феодора Стратилата неподалік від Дамаска в містечку Карсата в Сирії. Коли ці місця були захоплені сарацинами, храм був розорений і надалі піддався оскверненню. У будівлі оселилися окупанти сарацини. Одного разу один із них, узявши лук, пустив стрілу в написане фарбами на стіні зображення святого Феодора. Стріла влучила в праве плече святого, і негайно по стіні потекла цівка живої крові. Нечестивці здивувалися цьому, але храм не покинули. Загалом у церкві проживало близько двадцяти сімейств. Після деякого часу всі вони померли з невідомої причини. Мор напав на святотатців, тоді як їхні одноплемінники, що жили поза храмом, не постраждали.

Згадаємо покровителя воїнів в наш непростий час. Нехай його молитвами Господь береже українських захисників в битвах проти російського агресора.
 
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк
 4149 6293 1322 1459

4149 4390 0091 7074


або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА