Перше і друге знайдення голови Іоана Предтечі
22 лютого 2026
Найбільшого з праведників Іоана Хрестителя Церква протягом року вшановує неодноразово. В трагічний для українського народу день 24 лютого згадуються події, які увійшли в історію як перше і друге знайдення голови Предтечі. Коли вбивство пророка покривавило бенкет Ірода, учні святого поховали його гідне пошани тіло (Мф. 14:11). Тим часом як главу Хрестителя на таці тиран підніс безсоромній Іродіаді, і та веліла закопати її в землю в негідному місці поблизу палацу Ірода в Махеронті.
Збігло чимало часу й в Палестину прибули двоє східних ченців, щоб поклонитися святим місцям. Предтеча явився уві сні кожному з них окремо і сказав: «Ідіть до палацу Ірода, там ви знайдете мою голову, що спочила під землею». Керовані Божою благодаттю, вони легко знайшли місце, де були безцінні мощі. Подякувавши Богові, монахи поклали святу главу в мішок і вирушили додому.
Дорогою їм зустрівся гончар із Емеси, який, зубожівши, залишив батьківщину в пошуках кращої долі. Тоді Предтеча, знову з'явившись ченцям уночі, велів віддати святиню цьому чоловікові. Гончар повернувся з нею до Емеси, і відтоді його супроводжував успіх. А вже готуючись попрощатися із земним життям, він помістив безцінний скарб до скрині та доручив його своїй сестрі. При цьому гончар порадив не відчиняти скрині без наказу того, кому належать мощі, і згодом передати святиню доброчесній боголюбній людині.
Так глава Предтечі переходила з рук до рук, поки нарешті не потрапила до ієромонаха, званого Євстафієм, який подвизався в печері неподалік міста Емеса. Він був таємним аріанином. Запишавшись, монах приписав чудесні зцілення, які звершувалися біля чесних мощей, самому собі й безсоромно почав наживатися на Божій благодаті. Невдовзі його єресь та негідна поведінка відкрилися, і його було вигнано.
Чесна глава Предтечі так і залишалася в печері, доки не з'явився доброчесний чоловік на ім'я Маркел. За Божим обранням він очолив монастир, заснований поблизу печери за царювання Маркіана (450-457), коли єпископом Емеси був славетний Ураній.
Святий Іоан Хреститель з'являвся Маркелові кілька разів і засвідчив йому своє благовоління, ніжно обійнявши і давши глек молока. 24 лютого 452 року за велінням Предтечі Маркел, керований зіркою, пішов до заглиблення в печері й, покадивши там, узявся копати. Він віднайшов під мармуровою плитою амфору, в якій містилася чесна глава святого, вкрита волоссям, і окропив її сльозами радощів.
Після арабського завоювання безцінну реліквію, яка зберігалася в скляному ковчезі, поставили в крипті головної церкви Емеси, спеціально збудованій для цього. У ній поклали голову святого, а згодом її перенесли до міста Комани в Понті. Та в часи іконоборства вірні боялися, щоб єретики не зневажали голову Предтечі, тому потай закопали її у срібній посудині в землю. Минув час, і про те місце всі забули. Щойно за правління Михаїла і Теодори, близько 850 р., Бог об’явив святому Ігнатієві де заховано голову Хрестителя. Усе місто зворохобилося, послали найпобожніших священиків, щоб відкопали в Команах голову святого. І справді, її знайшли там, де вказав святий Ігнатій. Коли її урочисто внесли до Царгорода, назустріч вийшов імператор зі своїм двором, а біля воріт міста, разом з усім клиром, чекав святий патріярх. Величезний натовп народу поклонився голові Предтечі, вдарили дзвони, почулася хвалебна пісня, хресним ходом голову святого внесли до міста і поклали в церкві, біля царської палати. Було це 25 травня, і тому в цей день Христова Церква святкує пам’ять третього віднайдення чесної голови святого Йоана ХрестителяЗбігло чимало часу й в Палестину прибули двоє східних ченців, щоб поклонитися святим місцям. Предтеча явився уві сні кожному з них окремо і сказав: «Ідіть до палацу Ірода, там ви знайдете мою голову, що спочила під землею». Керовані Божою благодаттю, вони легко знайшли місце, де були безцінні мощі. Подякувавши Богові, монахи поклали святу главу в мішок і вирушили додому.
Дорогою їм зустрівся гончар із Емеси, який, зубожівши, залишив батьківщину в пошуках кращої долі. Тоді Предтеча, знову з'явившись ченцям уночі, велів віддати святиню цьому чоловікові. Гончар повернувся з нею до Емеси, і відтоді його супроводжував успіх. А вже готуючись попрощатися із земним життям, він помістив безцінний скарб до скрині та доручив його своїй сестрі. При цьому гончар порадив не відчиняти скрині без наказу того, кому належать мощі, і згодом передати святиню доброчесній боголюбній людині.
Так глава Предтечі переходила з рук до рук, поки нарешті не потрапила до ієромонаха, званого Євстафієм, який подвизався в печері неподалік міста Емеса. Він був таємним аріанином. Запишавшись, монах приписав чудесні зцілення, які звершувалися біля чесних мощей, самому собі й безсоромно почав наживатися на Божій благодаті. Невдовзі його єресь та негідна поведінка відкрилися, і його було вигнано.
Чесна глава Предтечі так і залишалася в печері, доки не з'явився доброчесний чоловік на ім'я Маркел. За Божим обранням він очолив монастир, заснований поблизу печери за царювання Маркіана (450-457), коли єпископом Емеси був славетний Ураній.
Святий Іоан Хреститель з'являвся Маркелові кілька разів і засвідчив йому своє благовоління, ніжно обійнявши і давши глек молока. 24 лютого 452 року за велінням Предтечі Маркел, керований зіркою, пішов до заглиблення в печері й, покадивши там, узявся копати. Він віднайшов під мармуровою плитою амфору, в якій містилася чесна глава святого, вкрита волоссям, і окропив її сльозами радощів.
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
5159 3351 0939 4102
Електронна пошта