Постуємо тілом, щоб було легше постувати душі

19 березня 2024
Дехто вважає, що піст корисний лише для сильних духом і здорових тілом людей. А в сучасному житті, при його шаленому темпі й високому рівні стресовості та захворюваності, постування не є доцільним, бо воно нібито негативно впливає на самопочуття людини. Таке твердження є помилковим із багатьох причин.



Найперше варто розуміти, що піст – це не лише добровільна відмова від певного роду їжі. Це найперше боротьба з гріхом через стримування та обмеження власних бажань заради духовного зростання. Певний раціон їжі не є метою посту, а лише засобом її досягнення. Як кажуть святі отці: ми постуємо тілом, щоб було легше постувати душі. Тому головними обмеженнями під час посту є обмеження власних бажань та стримування негативних почуттів, роздратування, злослів’я, засудження інших, гніву, а також віддалення від зла, чвар, неправди.

Піст унікальний тим, що може вказати нам на наші внутрішні проблеми. Він – наче ліхтарик, який у темних закутках душі освітлює всі наші вади та рани, на які треба звернути увагу і які потрібно лікувати. А найкращі ліки для душевних ран – це щире покаяння, молитва та добрі справи. Вони допоможуть віднайти правильний шлях до самовдосконалення і дадуть сили подолати всі тимчасові труднощі.

Апостол Павло писав: «Усе менi дозволено, та не все корисне; все менi дозволено‚ та нiщо не повинне володiти мною» (1 Кор. 6: 12). Тобто, Господь дав людям великий дар свободи та можливість самостійно обирати добро і добровільно відкидати зло, приймати те, що є корисним, а що є шкідливим – відкидати. В цьому сенсі обмеження у їжі є найпростішим вибором, адже ми беремо владу над своїм тлінним тілом, контролюємо його і таким чином зміцнюємо власну силу волі, свій дух. Неможливо дотримуватися лише «духовного посту», не вміючи приборкати навіть свій шлунок, задовольняючи гріховну пристрасть чревоугодництва, а від неї – й інші. Тож, коли ми постуємо тілом, то допомагаємо та навчаємо постувати свою душу – і так вдосконалюємося, очищуємося, оновлюємося.

Щодо обмеження у їжі варто додати також те, що лікарі-дієтологи наводять багато переконливих доказів користі для фізичного здоров’я та довголіття тимчасового утримання від певного роду їжі. А зважаючи на те, що в сучасному світі можна придбати або виростити для себе різноманітні овочі, фрукти, ягоди, трави тощо, а також те, що в Інтернеті можна знайти безліч рецептів пісних страв, стає очевидним, що піст – це не лише корисно, але і дуже смачно!



Отже, шкідливі для здоров’я не піст, а вседозволеність, не стримання, а надмірність, не тиша, а хаос. Душевного спокою та рівноваги не можна досягти без фізичного спокою та позбавлення від усього зайвого, що обтяжує та відволікає. Спробуйте зменшити інформаційний шум (від телевізора, радіо, музики, смартфону…), побудьте наодинці з собою та з Богом, приділіть час рідним, дітям, батькам, друзям, допоможіть тим, хто цього потребує, знайдіть час на те, на що раніше його не вистачало, – і ви помітите, як оздоровлюєтеся, виліковуєтеся, знаходячи всередині та навколо себе втрачену гармонію. Піст – це ніяк не шкода, це необхідна користь для кожного. І хто розпочав цей шлях, головне, не сходити з нього. А якщо трапляються падіння, то треба знаходити сили, підводитися і крокувати далі. Адже йти до спасіння ніколи не пізно!

Правила Великого посту, яких ми сьогодні дотримуємося, були встановлені в перших століттях, а закріплені й доповнені в монастирях Православної Церкви впродовж VI – XI століть. Ці правила призначені загалом для всіх православних християн, а не виключно для ченців. Тому важливо, щоби піст був не обтяженням, а нашим вибором, певною земною жертвою, яку ми добровільно робимо з нашої любові до Бога.

БОГОСЛУЖБОВІ ОСОБЛИВОСТІ ВЕЛИКОГО ПОСТУ

Молитви під час Великого посту вирізняються покаянним настроєм. Наприкінці кожного великопостового богослужіння з понеділка до п’ятниці, а також у перші три дні Страсного тижня – з доземними поклонами читається молитва святого Єфрема Сиріна, яка була укладена в IV столітті.
У перші чотири дні Великого посту на Повечір’ї читається покаянний канон преподобного Андрія Критського. Ще раз повністю він читається ввечері середи п’ятого тижня посту.
Під час Чотиридесятниці у середу та п'ятницю, в четвер 5-го тижня, а також у понеділок та вівторок Страсного тижня звершується Літургія ранішосвячених дарів. Повні Божественні літургії звершуються лише у суботні та недільні дні, а також у великі свята.
Три суботи Великого посту є поминальними (друга, третя і четверта).

ОСОБЛИВОСТІ СПОЖИВАННЯ ЇЖІ

Нагадаємо, що обмеження в їжі – одна з допоміжних, але не головна складова посту. Без сповідання власних гріхів та покаяння піст буде лише певною дієтою. Ми обмежуємо споживання їжі для того, щоби змінити саме ставлення до неї – знаходити задоволення не у більшій кількості чи смаковій якості, а в простоті та достатності спожитого, аби змістити фокус і вивільнити час для головного – духовного, внутрішнього – того, що має значення для вічності.
Під час Великого посту зазвичай утримуємося від споживання: м՚яса, молока, масла, яєць, риби (крім визначених днів), інших продуктів тваринного походження. Послаблення з благословення священників традиційно надаються: дітям до 7 років, людям похилого віку, хворим, вагітним і матерям, які годують, особам, які важко працюють і подорожують.



ПІСТ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Враховуючи надзвичайні випробування, які зараз несе український народ через загарбницьку навалу, Православна Церква України закликає вірян виявити особливу розсудливість щодо міри тілесного посту. Піст не має завдавати шкоди здоров'ю! А оскільки під час війни ми не завжди вільні у виборі свого раціону та продуктів, які є під рукою, маємо виходити з наявних можливостей.

Предстоятель ПЦУ також наголошував на тому, що війна, у вогненному вирі якої ми зараз живемо, кардинально змінює форму посту, але не може змінити його сутність – самообмеження заради духовної досконалості. «Безперечно, що для тих, хто може і здатен постувати згідно з традицією, духовно корисним буде її дотримуватися. Але всі решта у тому, що стосується їжі, маєте діяти на власний розсуд, відповідно до обставин. Справи милосердя, моральна і матеріальна підтримка тих, хто поруч, надання розради, притулку, допомоги – все це той піст, який потрібен і нам самим, і нашим ближнім», – зокрема зазначив Митрополит Епіфаній.

Нехай Господь благословить всіх нас на добрий шлях корисної духовної подорожі до найвеличнішого свята – Світлого Христового Воскресіння!

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк
 4149 6293 1322 1459

4149 4390 0091 7074


або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА