Піст як весна духовна (відео)

За традицією, що встановилася, заупокійне богослужіння називається "парастас". Як правило, це слово відноситься до переддня поминальної суботи, у тому числі під час Великого посту. Тобто до п'ятничної вечерні і утрені, напередодні суботньої Літургії і панахиди, що йде за нею.

Слово "парастас" грецького походження. Воно означає "предстояння, стояння поряд, стояння з метою клопотання, прохання про когось або про щось". "Парастас" - це юридичний термін грецького, а потім і римського права. Воно синонімічне слову "адвокатура". Тобто парастасом займалися адвокати, які в судах захищали людей. Вони предстояли з людьми, стояли поряд, клопотали за них в суді, просячи суддю про них з метою перемоги або помилування в судовій тяжбі.
Так само і ми, молячись під час поминальних субот на вечерні, утренях і Літургіях, є заступниками за своїх покійних перед Господом. Ми усією повнотою Вселенської Церкви просимо для них у Господа пробачення гріхів і упокоєння в місці, де немає ні журби, ні зітхання.

І нехай нашу любов до них запалить той факт, що вони вже самі за себе не можуть попросити. У чому їх застав Бог під час смерті, в тому Він їх і судить. Тому що після смерті для християнина неможливе покаяння, для них можливо тільки подяка за погані або хороші вчинки.
І тому обов'язок молитви, і я б навіть сказав вимолювання їх перед Господом, лежить на нас - членах Церкви Земної. Тому що доля наших возлюблених покійних до кінця не визначена. Вона остаточно визначиться тільки під час Другого пришестя Христова, коли душі їх знову увійдуть до тіл. І людина воскресне духовно тілесно. І над ним буде вимовлений суд: або рай, або пекло довіку.
А до цього моменту на нас лежить обов'язок молитися про покійних, тому що по наших молитвах покращується їх замогильна доля. І тому є безліч свідчень в житіях і словах святих, сучасних подвижників благочестя.
Приходячи до храму, беручи участь в заупокійному богослужінні, ми стаємо адвокатами наших покійних близьких, їх заступниками. Ми стаємо поза часом - у вічності і покаянно просимо у Бога усім серцем своїм, усією жертовною силою любові до них пробачення гріхів для них і Царства Небесного.
І ми будемо обов'язково почуті Всевишнім! Тому що Бог є любов. І Він відгукнеться на наш крик пронизливої і полум'яної любові до покійних.
Він обов'язково буде Ним почутий. Це і є парастас. Велике таїнство Божої і людської вселенської любові один до одного і до усього сущого.
о.Андрій Чиженко
 

У п’ятницю об 11.00 – Соборування.
У п’ятницю о 13.00 – Парастас. Велика панахида.
У п’ятницю о 14.00 – Літургія Ранішосвячених дарів.
У суботу о 10.00 – Поминальна Літургія.

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.